П'ятеро дітей, десятки тварин і тривожна тиша: як родина Амоль готується до переїзду з Хрестища

У селі Хрестище Святогірської громади мешкає багатодітна родина Амоль. У Мар'яни та Андрія п'ятеро дітей: п'ятнадцятирічний Павло, тринадцятирічний Михайло, дев'ятирічна Катерина, п'ятирічна Анна та наймолодша Марія, якій майже три роки. Троє старших навчаються онлайн у школі, двоє молодших дистанційно відвідують садок.

Про побут у прифронтовому селі розповідає Мар'яна. За її словами, разом із дітьми вони виконують різні завдання й почали вчити англійську. «Коли немає інтернету, вони хочуть переїздити, а коли є інтернет, ніхто нікуди переїжджати не хоче», — ділиться жінка.

Побут у Хрестищі непростий: село не газифіковане, воду беруть із колодязя. Електрики немає вже другий тиждень — світло може з'являтися лише на кілька годин. Родина придбала електростанцію, якої вистачає на кілька днів, а потім доводиться їхати в місто, щоб підзарядити її та павербанки. Допомагають і знайомі.

Діти долучаються до догляду за тваринами — півтора десятка собак, коти та кошенята. Більшість із них залишили господарі, які виїхали. Дев'ятирічна Катерина охоче показує своїх улюбленців: «Це Вольт. Він уже скільки з нами живе, він такий милий... Ось наша Матільда, дівчинка. Черниш, хлопчик. Ходімо далі. Там наші кошенята».

Нещодавно в родині з'явилися ще двоє собак породи кокапу, яких передала жителька Костянтинівки. «Це дівчинка і хлопчик породи кокапу. Їм по три рочки. Дуже контактні собаки. Люблять грати з дітьми. Такі ручні-ручні», — розповідає Мар'яна Амоль.

Якщо родина наважиться на виїзд, тварин планують забрати з собою. «Ми їх годуємо, доглядаємо, мої діти. Як-то кажуть, ми їдемо з ними, а як їх можна всіх зібрати, як їх можна всіх, куди от саме з таким господарством, куди їхати?» — каже жінка.

Худобу подружжя тримає з 2009 року. Колись у господарстві були корови, кози, свині та барани, нині залишилися кури, дві вівці та козел. Частину тварин вивезли на Житомирщину, куди переїхала мати Мар'яни. «Мабуть, і все йшло до цього, що і корову продавати, і все якось ми зменшуємо господарство. І свині були, і поросята були, було все», — згадує вона.

Попри складнощі, родина продовжує обробляти город. Цьогорічний урожай, за словами Мар'яни, кращий, ніж торік: виросли цибуля, часник, капуста, помідори, кабачки, гарбузи, дині, кукурудза. «А це ми замовляли персики. У мене мрія мати сад персиків», — ділиться жінка. На ділянці також росте лохина, а частину землі раніше засівали люцерною для корови. «Як-то кажуть, руки не стоять зараз щось робити, але врожай навіть у таких умовах у нас в цьому році є», — зауважує вона.

Примусову евакуацію родин із дітьми з Хрестища поки не оголошували. Втім, Мар'яна та Андрій уже шукають будинок, куди зможуть переїхати разом із дітьми й тваринами. «Бажано приватний сектор, бо у квартирі там сусіди теж не залізні — слухати тупотіння. І тим більше, є ж уже Харківська область, Сумська, Чернігівська, там уже частково примусова евакуація, тому ці області не розглядаємо. Може, Полтавська та Черкаська, туди до центру», — розповідає Андрій Амоль.

Від початку повномасштабного вторгнення в Хрестищі стало гучніше. «Безпекова ситуація з 2022 року трошки змінилася, у нас стало гучніше. Але, можна сказати, це як за розкладом: ввечері, коли вже всі вдома, майже лягаємо спати, десь там здалеку чутно, що є прильоти, що гучно. Буває зовсім тихо, і тихо вже не по собі. Якщо тихо, як-то кажуть, колискова не заколисує», — розповідає Мар'яна Амоль.

За даними мапи DeepState, фронт від Хрестища — за понад два десятки кілометрів. За словами начальника військової адміністрації Володимира Рибалкіна, наразі в селі живуть 248 людей, з них 37 дітей.

Отже, якщо ви теж живете поблизу фронту й маєте дітей і тварин, варто заздалегідь продумати план переїзду. Родина Амоль робить саме так: шукає приватний будинок у безпечніших областях, готується вивозити всіх улюбленців і не полишає господарства. Їхній досвід нагадує: підготовка та турбота про близьких — і людей, і тварин — допомагають триматися навіть у найскладніших умовах.