Переслідування родин у Криму: як діяти, якщо ваших близьких затримали

Російські силовики в окупованому Криму переслідують не лише окремих людей, а й кількох членів однієї сім'ї одночасно. Що про це відомо правозахисникам і на що варто звернути увагу рідним.
Чи може затримання однієї людини обернутися переслідуванням усієї родини? Правозахисники кажуть, що в окупованому Криму це вже не поодинокий випадок, а практика.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник розповідає, що найчастіше кількох членів однієї сім'ї затримують на самому початку слідства у політично вмотивованих справах. Ідеться про звинувачення у державній зраді, шпигунстві, диверсіях та незаконному зберіганні зброї.
«Ми можемо говорити, що точно є практика затримання декількох членів родин на початку слідства, в тому числі в якості заручників. Такі дії стали практикою в політично мотивованих справах. Тобто мова йде про такі звинувачення, як державна зрада, шпигунство, диверсії або зберігання зброї», — каже вона.
За даними правозахисників, у місцях несвободи утримують щонайменше 83 цивільні жінки з окупованих територій Херсонщини, Запорізької області та Криму. 32 з них — з Криму.
Серед прикладів, які наводить КПГ, — справа Анни та Оксани Соценко з Первомайського району. Мати й донька перестали виходити на зв'язок на початку лютого 2025 року після обшуку в їхньому будинку. Правозахисники кажуть, що жінок затримали співробітники ФСБ, і тривалий час місце їхнього перебування було невідомим. Лише в листопаді 2025 року з'ясувалося, що обох утримують у СІЗО-1 Сімферополя, а згодом Оксані висунули звинувачення у «державній зраді». У неї залишився десятирічний син з інвалідністю, який потребує постійного догляду і після затримання матері живе з батьком.
Окрема тема — тиск через дітей. «Наявність неповнолітніх дітей, а тим більше малолітніх, однозначно є методом тиску. Ми вже фіксували це в декількох справах. Силовики залякували людей тим, що якщо затримають і другого з батьків, то діти поїдуть у дитячий будинок», — розповідає Скрипник.
За інформацією правозахисників, до таких ситуацій можуть залучати й окупаційні соціальні служби: родичам затриманих кажуть, що дитину можуть вилучити, якщо другий із батьків теж отримає процесуальний статус у справі. Іноді близькі намагаються оформити опіку або вивезти дітей з окупованої території. Та навіть без вилучення дитини обшуки й затримання позначаються на ній: діти бачать усе на власні очі, а потім стикаються з психологічними наслідками, тиском у школі та увагою силовиків.
«Діти ніяк не захищені від цього. Затримання обличчям у підлогу, навіть побиття, інша форма насильства відбувається на очах дітей, незалежно навіть від їхнього віку. Крім того, ситуація, за якої на їхніх очах забирають членів родини, є тяжкою психологічною травмою для дитини», — зазначає голова КПГ.
Ще один випадок — родина Маляр-Бегей, членів якої затримали після обшуків у Євпаторії в березні 2025 року: Тетяну Маляр, її брата Валентина, сина Анатолія Россіхіна та доньку Ольгу Бегей, матір двох неповнолітніх дітей. Понад тиждень родичі не знали, де вони перебувають, згодом з'ясувалося, що всі четверо — у СІЗО-2 Сімферополя. Їм інкримінують «державну зраду», а у вересні 2026 року Тетяні Маляр додали обвинувачення у «незаконному зберіганні вибухових речовин». Жінка має тяжку ниркову недостатність і потребує медичної допомоги.
Третій приклад — Вікторія та Олександра Стрілець із Севастополя. У серпні 2025 року окупаційний суд засудив матір і доньку до 12 років позбавлення волі кожну за звинуваченнями у «державній зраді». За версією російського слідства, Олександра «залучила до співпраці з Україною матір, яка фотографувала об'єкти російських військ». Правозахисники кажуть, що у цій справі фіксували фізичне насильство під час затримання та інші форми жорстокого поводження, а також погрози щодо дітей чи літніх батьків, обмеження доступу до їжі та води й погрози сексуальним насильством.
Окрема складність — доступ до незалежного захисту. У деяких справах жінок змушують користуватися послугами призначених адвокатів і перешкоджають роботі захисників, яких наймають родичі.
Що з цього варто взяти до уваги рідним: фіксуйте всі обставини затримання та обшуку, зберігайте контакти правозахисних організацій, які працюють із такими справами, і якомога раніше подбайте про незалежного адвоката. Якщо у родині є дитина, заздалегідь продумайте, хто з близьких зможе подбати про неї та які документи для цього знадобляться.
Коротко: затримання кількох членів однієї сім'ї в Криму правозахисники називають усталеною практикою у політично вмотивованих справах, а тиск через дітей — одним із її інструментів. Рідним важливо діяти швидко, документувати все і не залишатися з цим наодинці.







