Російські силовики в Криму переслідують цілі родини — КПГ

В окупованому Криму російські силовики тиснуть не лише на окремих людей, а й на кількох членів однієї сім'ї одночасно. Правозахисники розповіли, як це відбувається і чому діти залишаються найуразливішими.
Чи може затримання однієї людини обернутися переслідуванням усієї родини? За даними Кримської правозахисної групи, саме так і стається: в окупованому Криму російські силовики беруть під тиск кількох членів однієї сім'ї — матерів і дочок, братів і сестер, інших родичів.
Голова КПГ Ольга Скрипник пояснює, що найчастіше це трапляється на початковому етапі слідства у політично вмотивованих справах. Йдеться про звинувачення у державній зраді, шпигунстві, диверсіях та незаконному зберіганні зброї.
«Ми можемо говорити, що точно є практика затримання декількох членів родин на початку слідства, в тому числі в якості заручників. Такі дії стали практикою в політично мотивованих справах. Тобто мова йде про такі звинувачення, як державна зрада, шпигунство, диверсії або зберігання зброї», — каже Скрипник.
За інформацією правозахисників, щонайменше 83 цивільні жінки з окупованих територій Херсонщини, Запорізької області та Криму перебувають у місцях несвободи. 32 з них — з Криму.
Один із прикладів — справа Анни та Оксани Соценко з Первомайського району. Мати й донька перестали виходити на зв'язок на початку лютого 2025 року після обшуку в їхньому будинку. За даними КПГ, жінок затримали співробітники ФСБ, і тривалий час місце їхнього перебування було невідомим. У листопаді 2025 року з'ясувалося, що обох утримують у СІЗО-1 Сімферополя. Згодом Оксані висунули звинувачення у «державній зраді». У неї залишився десятирічний син з інвалідністю, який потребує постійного догляду і після затримання матері живе з батьком.
«Наявність неповнолітніх дітей, а тим більше малолітніх, однозначно є методом тиску. Ми вже фіксували це в декількох справах. Силовики залякували людей тим, що якщо затримають і другого з батьків, то діти поїдуть у дитячий будинок», — розповіла Скрипник.
За даними КПГ, до таких ситуацій подекуди долучають окупаційні соціальні служби: родичам затриманих кажуть, що дитину можуть вилучити, якщо другий із батьків теж отримає процесуальний статус у справі. Іноді близькі намагаються оформити опіку або вивезти дітей з окупованої території.
Навіть коли дитину фактично не вилучають, переслідування батьків позначається на її житті. Обшуки й затримання можуть відбуватися на очах у дітей, а далі вони стикаються з психологічними наслідками, тиском у школі та увагою силовиків.
«Діти ніяк не захищені від цього. Затримання обличчям у підлогу, навіть побиття, інша форма насильства відбувається на очах дітей, незалежно навіть від їхнього віку. Крім того, ситуація, за якої на їхніх очах забирають членів родини, є тяжкою психологічною травмою для дитини», — зазначила Скрипник.
Ще один випадок — родина Маляр-Бегей, членів якої затримали після обшуків у Євпаторії у березні 2025 року. Тоді силовики затримали Тетяну Маляр, її брата Валентина, сина Анатолія Россіхіна та доньку Ольгу Бегей — матір двох неповнолітніх дітей. Понад тиждень родичам не повідомляли, де перебувають ці четверо людей. Згодом стало відомо, що вони у СІЗО-2 Сімферополя. За інформацією правозахисників, членам родини інкримінують «державну зраду», а у вересні 2026 року Тетяні Маляр додатково висунули обвинувачення у «незаконному зберіганні вибухових речовин». Жінка має тяжку ниркову недостатність і потребує медичної допомоги.
Третій приклад — Вікторія та Олександра Стрілець із Севастополя. У серпні 2025 року окупаційний суд засудив матір і доньку до 12 років позбавлення волі кожну за звинуваченнями у «державній зраді». За версією російського слідства, Олександра «залучила до співпраці з Україною матір, яка фотографувала об'єкти російських військ». За словами КПГ, у цій справі фіксували фізичне насильство під час затримання та інші форми жорстокого поводження, а також погрози щодо дітей або літніх батьків, обмеження доступу до їжі та води й погрози сексуальним насильством.
Окрема проблема — доступ до незалежного захисту. Правозахисники кажуть, що в деяких справах жінок змушують користуватися послугами призначених адвокатів і перешкоджають залученню захисників, яких наймають родичі.
Коротко: в окупованому Криму тиск на одну людину часто поширюється на всю родину, а діти опиняються і свідками, і інструментом тиску водночас. Правозахисники фіксують такі випадки та наголошують, що йдеться про системну практику в політично вмотивованих справах.






