Чому жінкам легше долати стрес разом: що кажуть дослідження

Коли накриває стрес, рука сама тягнеться до телефона — набрати ту, яка вислухає. І це, виявляється, не слабкість і не звичка, а природний механізм, який допомагає нам вистояти.

Ще у 2010 році у виданні PLOS Medicine опублікували великий метааналіз: автори зібрали дані 148 проспективних досліджень, у яких загалом узяли участь 308 849 людей. За учасниками стежили певний час, оцінюючи їхні соціальні зв'язки й те, хто дожив до кінця періоду спостереження. Результат: у людей із сильними або достатніми соціальними зв'язками шанси вижити були в середньому у 1,5 раза вищі, ніж у тих, чиї зв'язки слабші. Це не означає, що друзі гарантують півтора раза довше життя — ідеться про статистичну закономірність, і вона на користь тих, хто соціально активний.

Тож потреба в контактах закладена в нас самою природою. А тепер про жінок зокрема.

Звична реакція на стрес — «бий або тікай» (fight-or-flight). Але у 2000 році психологиня Шеллі Тейлор разом із колегами з UCLA запропонувала іншу модель — tend-and-befriend, тобто «піклуйся і дружи». Дослідники дійшли висновку, що класична схема не дуже точно описує саме жіночу поведінку під стресом: жінка схильна опікуватися й захищати (передусім себе та дітей) і водночас створювати та підтримувати соціальні зв'язки, щоб долати труднощі разом. Це не універсальний закон для кожної жінки, але модель має емпіричні підтвердження.

Інший експеримент провела команда канадських дослідників — його результати вийшли у 2016 році в журналі Neurobiology of Stress. Участь узяли 67 студенток віком від 17 до 30 років. Вони проходили Trier Social Stress Test — лабораторний тест, який навмисно створює ситуацію соціального стресу. Частина учасниць мала підтримку близької подруги, частина — ні. Після тесту в тих, кого підтримувала подруга, ситуативна тривога та негативні емоції зростали значно слабше. Тож наступного разу, коли після неприємностей ви автоматично потягнетеся до телефона, згадайте: це працює.

А що з нашою схильністю говорити про себе — відкрито, щиро, про власні почуття й досвід? Тут теж є дослідження: у 1992 році в Psychological Bulletin опублікували метааналіз 205 робіт із загальною вибіркою 23 702 людини, опублікованих між 1958 і 1989 роками. Узагальнений висновок: жіночі зв'язки вирізняються більшою готовністю ділитися тим, що «болить», і частіше слугують джерелом соціальної підтримки. Відкриваючись, жінка заручається підтримкою інших жінок — а вона, своєю чергою, пов'язана з психологічними та фізичними перевагами.

Отже, людині потрібна людина. А жінці — жінка. Коли поруч збирається кілька жінок, у просторі з'являється емпатія: можна на якийсь час перестати пояснювати, доводити, тримати все під контролем і бути тією, яка завжди справляється. Виявляється, твоя «дивна» реакція не така вже й дивна, страхи не унікальні, а мрії — легальні, скільки б тобі не було років.