«Просто хочу бути жінкою»: у Миколаєві відкрили виставку ветеранок ЗСУ

Чи замислювалися ви, що відчуває жінка, коли після років служби в армії повертається до звичайного життя? Відповідь на це питання спробували дати організатори фотовиставки «Жінки, які тримають Україну», що відкрилася в Миколаївському міському Центрі підтримки ветеранів війни.

На виставці представили 22 світлини колишніх і нинішніх військовослужбовиць. Усі вони наприкінці серпня 2026 року побували на ретриті в Карпатах у межах проєкту «Амазонки UA». Як розповіла керівниця проєкту Тетяна Борисенко, це вже другий етап ініціативи. Після Миколаєва експозиція помандрує до Кривого Рогу, Чернівців і Києва.

Одна з героїнь виставки — Наталя Барщ. Вона служить у Збройних Силах України вже 30 років. Повномасштабну війну застала на Херсонщині, де потрапила під окупацію. «Ми були очима і вухами ЗСУ. Великий плюс — військові РФ не сприймали нас, жінок, за тих, хто може багато чого зробити. Ми передавали координати російських військ нашим, рахували техніку», — пригадує вона.

Про ретрит Наталя дізналася від знайомої. Каже, що багато років не могла нікуди поїхати, а Карпати були її мрією. «Я там перезавантажилась. Під час фотосесії у мене запитали: "Як ви хочете підписати своє фото?" Я відповіла: "Просто хочу бути жінкою". Я хочу нарешті відчути себе слабкою», — ділиться захисниця.

Ще одна учасниця — ветеранка з Миколаївщини Тетяна Герасимова. Служити вона пішла після загибелі сина у 2024 році. «Через три місяці я зрозуміла, що я повинна теж піти допомагати хлопцям замість нього. Мене ніхто не хотів брати, але згодом взяли кухарем, далі був ВОС, і послали на Вовчанськ, і так я дев'ять місяців на бойових пробула, допомагаючи хлопцям довозити продукти на нуль», — розповідає жінка. Після служби вона звільнилася за станом здоров'я, а на проєкті отримала важливу для себе підтримку. «Відволіклась дуже. Я зрозуміла, що я жінка, бо вже й забула про це, якщо чесно. До цього я вже й не знала, де себе знайти», — каже Тетяна.

Відвідала виставку й колишня захисниця з Одещини Світлана Шаргородська. Вона служила ще з 1988 року, загалом 30 років, а у 2022-му знову долучилася до лав ЗСУ. «Брала участь у звільненні Миколаївщини: Червоне, Виноградове, Снігурівка. Але згодом комісували за станом здоров'я. А на проєкт запросили дівчата. Там була і йога, і підняття на Говерлу. Дуже цікавий тиждень був», — згадує вона.

За словами Тетяни Борисенко, проєкт фінансує громадська організація за підтримки Міністерства молоді та спорту України. «Ми опікуємось ветеранами. Наша задача була не тільки надати допомогу дівчатам психологічно, можливість їм оновитися і трошки порелаксувати в горах, але й ми організовували глибинні інтерв'ю та фокус-групи, щоб презентувати сьогодні результати цих досліджень і показати, що відчувають жінки після повернення зі служби», — говорить вона.

Всі охочі можуть відвідати виставку протягом тижня.

Тож якщо ви хочете підтримати жінок, які пройшли війну, або просто дізнатися більше про їхній досвід — завітайте на виставку. Це нагода почути історії тих, хто щодня тримає Україну, і нагадати їм, що вони насамперед жінки.