Як Анна Австрійська виховала майбутнього Короля-Сонця

Анна Австрійська стала дружиною короля Людовіка XIII у 1615 році. Роки минали, а спадкоємця не було: джерела згадують тривалий період бездітності та кілька невдалих вагітностей. Лише 5 вересня 1638 року народився хлопчик — Людовік-Дьєдонне, майбутній Людовік XIV. Цю подію чекала не тільки королівська родина, а й уся країна, адже спадкоємця не було понад два десятиліття.

Для Анни народження сина означало значно більше, ніж просто появу довгоочікуваної дитини. Її становище при дворі змінилося, а разом із ним почався новий етап життя. Історик Жан-Франсуа Сольнон описує її як надзвичайно уважну та люблячу матір. Після народження Людовіка вона майже повністю зосередилася на ньому: проводила багато часу в його покоях і приділяла синові незвично багато уваги для королівського двору того часу.

Зв'язок між матір'ю та сином був настільки помітним, що його зафіксували навіть придворні портрети. На картині, написаній приблизно у 1644–1645 роках, маленький Людовік XIV кладе руку на руку матері. У Версалі зазначають, що композиція передає довіру та емоційний зв'язок між ними.

Анна не лише оточувала сина турботою — вона сама займалася його освітою. А після смерті Людовіка XIII у 1643 році стала регенткою Франції, тобто фактично керувала державою від імені малолітнього сина. Версальський палац зазначає, що ґрунтовну освіту Людовіку забезпечила саме мати, тоді як політичною підготовкою займався Мазаріні.

Втім, дитинство майбутнього монарха припало на неспокійний період — Фронду, серію повстань і політичних виступів у Франції 1648–1653 років. Французька знать, парламенти та інші впливові групи виступили проти посилення королівської влади та політики уряду. Юний король пережив втечу з Парижа та приниження з боку знаті. За даними Версаля, ці події сильно на нього вплинули й не забулися.

Згодом із цього хлопчика виріс монарх, який зробив власну персону центром французького двору. Саме за Людовіка XIV сформувався знаменитий образ «Короля-Сонця», а Версаль перетворився на головний символ його влади та пишноти.

Чи справді характер майбутнього короля «виліпила» саме мати — питання для істориків. Але одне очевидно: Анна Австрійська була однією з найважливіших людей у ранньому житті Людовіка XIV. Її приклад нагадує: увага й турбота, вкладені в дитину, здатні мати наслідки, яких ми не завжди можемо передбачити.