Реабілітація після інсульту й травм у Дніпрі: як повертають до самостійного життя

Реабілітація — це не лише про відновлення сили в руці чи нозі. Це про повернення до звичного життя: самостійно вдягнутися, приготувати їжу, повернутися на роботу чи до улюбленого заняття.

Сьогодні такі послуги в Дніпрі можна отримати у восьми міських закладах — ідеться про п'ять міських лікарень і три центри первинної медико-санітарної допомоги. У них разом працюють 446 фахівців: лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, медсестри, психологи, терапевти мови та мовлення.

У місті також розширили відділення фізичної та реабілітаційної медицини: додали 20 ліжок для військовослужбовців, тож загалом там уже 50 стаціонарних реабілітаційних ліжок і сучасне обладнання. А ще цей заклад першим і поки що єдиним в Україні пройшов акредитацію та отримав сертифікат «Допротезна реабілітація пацієнтів з травматичними ампутаціями», затверджений Європейським союзом медичних спеціалістів.

Що робить ерготерапевт

Влада працює у відділенні понад чотири роки. За її словами, головне завдання ерготерапевта — навчити пацієнта тих дій, які здаються елементарними.

«Я вчу пацієнтів чистити зуби, одягатися, виконувати все, що пов'язано з навичками самообслуговування, — розповідає фахівчиня. – Щоб після повернення додому, на роботу чи до свого хобі людина могла себе обслуговувати — самостійно або з допомогою. Якщо певну функцію неможливо відновити, ми адаптуємо або компенсуємо її».

Вона працює з пацієнтами після інсультів, травм і ампутацій, а також з ураженнями спинного мозку. Окремий і дедалі більший напрям — реабілітація військовослужбовців.

«Дуже мотивує, коли людина наприкінці реабілітаційного циклу багато чого навчилася і прагне продовжувати заняття, пробувати щось нове», — каже Влада.

Підтримка, якої потребує кожен

Клінічна психологиня Вікторія також працює переважно з військовослужбовцями. Вона прийшла в професію дуже молодою і зізнається, що перші роки були непростими.

«Коли я тільки починала працювати з військовослужбовцями, мені було 19 років, — розповідає Вікторія. – Спочатку дуже важко, тому мені були потрібні супервізія та психотерапія, щоб зростати й бути достатньо стійкою поруч із ними. Військовослужбовці дуже чесні у своїх словах. Але важливо, що вони почуваються з нами в безпеці й можуть поділитися тим, що переживають».

Головною мотивацією психологиня називає можливість бути опорою для тих, хто цього потребує.

«Я рада, що вони почуваються безпечно у моєму кабінеті, що їм стало хоча б трохи легше, — зазначає клінічна психологиня. – Просто бути поруч, коли їм погано, коли вони шукають довіри чи підтримки – це для мене це найбільша мотивація».

Рух, який повертають крок за кроком

Поки одні фахівці навчають пацієнтів самообслуговування, а інші працюють з емоційним станом, є й ті, хто відновлює саму здатність рухатися. Цим займається фізична терапевтка Яна.

«Через наше відділення проходить дуже багато різних історій, – каже вона. – Це пацієнти з ампутаціями, мінно-вибуховими травмами, інсультами, спинномозковими травмами. Ми працюємо з усіма нозологіями. Найбільше мені запам'ятався пацієнт, якого ми вели після аварії. Він декілька днів перебував у комі, а потім, ще у реанімації, до роботи долучилися всі наші фахівці — психологи, терапевт мови і мовлення, фізичний терапевт та ерготерапевт. Це був довгий шлях, але зараз він веде повноцінне життя і виховує двох дітей. Я вважаю це чудовим результатом».

Утім, як зазначають самі фахівці, результат у реабілітації рідко буває заслугою одного спеціаліста. Ерготерапевти, психологи, фізичні терапевти та терапевти мови і мовлення працюють над кожним випадком спільно — і саме ця командна робота повертає пацієнтів до повноцінного життя. А ще — сила самих людей, яких лікують: навіть найменший щоденний крок уперед, попри біль і втому, стає для фахівців головним джерелом натхнення продовжувати свою справу.

Коротко: якщо ви або ваша близька людина потребуєте реабілітації, варто звернутися до міських лікарень чи центрів первинної медико-санітарної допомоги Дніпра — там працюють команди, які поєднують фізичну терапію, ерготерапію та психологічну підтримку. А якщо йдеться про військовослужбовця, у місті є окремі ліжка й фахівці, які мають досвід саме такої роботи.