Жінки моря: як хеньйо з острова Чеджу підкорюють глибини без акваланга

Уявіть: ви занурюєтеся в темну безодню з однією лише маскою, свинцевими вантажами та металевим гачком. За хвилину випірнаєте зі свистячим видихом — сумбісорі, — а тоді знову йдете на дно. Так годину за годиною працюють хеньйо, «жінки моря» з південнокорейського острова Чеджу. Вони — одні з найстаріших і найвитриваліших професійних дайверок у світі, які щодня ризикують життям заради морського промислу.

Що робить цих жінок особливими? Вони можуть затримувати дихання на цілу хвилину та пірнати на глибину від 10 до 20 метрів. Їхній робочий день триває до 7 годин, а таких днів на рік набирається близько 90. У 2016 році ЮНЕСКО внесла культуру хеньйо до списку нематеріальної культурної спадщини людства. Спільнота має три рівні: хагун, джунггун і найвищий — санггун. Досвідчені санггун очолюють групи та беруть на себе найнебезпечніші ділянки. Але є залізне правило: пірнати поодинці заборонено.

Науковці з Університету Юти у травні 2025 року опублікували в журналі Cell Reports дослідження, яке розкриває фізіологічну таємницю хеньйо. Під час занурення їхнє серцебиття різко сповільнюється — частота скорочень може впасти більш ніж на 40 ударів на хвилину менш ніж за 15 секунд. Так організм зберігає дорогоцінний кисень. Мешканки Чеджу мають у чотири рази вищу ймовірність володіти варіантом гена, який відповідає за зниження кров'яного тиску під час пірнання та холодостійкість. Завдяки унікальній судинній адаптації рівень смертності від інсультів на острові значно нижчий, ніж у Сеулі чи США.

Чому ж цю традицію перейняли саме жінки? Історично чоловіки острова або гинули у війнах і штормах, або ж звільнялися від нищівних державних податків на промисел. Тож жінки взяли забезпечення родин у свої руки, створивши унікальну напівматріархальну економіку всередині конфуціанської Кореї. Знання про море передавалися виключно від матері до доньки. Однак культура хеньйо стрімко згасає: молодь обирає роботу в туризмі чи сфері обслуговування, а потепління океану знищує водорості, якими харчуються молюски.

Ця історія — нагадування про силу, витривалість і глибоку повагу до традицій. Можливо, варто звернути увагу на своє здоров'я: регулярні фізичні навантаження та дихальні практики можуть стати першим кроком до довголіття. А ще — це привід замислитися, як ми передаємо знання своїм дітям.