Життя в селі за 40 тисяч: історія переселенців, які не пошкодували

Ви коли-небудь замислювалися, як би виглядало ваше життя, якби довелося почати все з нуля у незнайомому селі? Історія родини переселенців із прикордонного району Чернігівської області показує: навіть із мінімальним бюджетом можна створити затишок і стабільний заробіток.

Два з половиною роки тому родина придбала старий дерев'яний будинок у поліському селі всього за 40 тисяч гривень. Раніше вони мешкали зовсім близько до кордону, але вирішили відсунутися вглиб території – на 30 кілометрів, де, за словами господаря, "трішки спокійніше".

Сьогодні навколо хати – повноцінне господарство: кури, кози, городина, ягоди. Літній розпорядок дня диктує спека: коли температура сягає +35…+37 °C, тварин годують тричі на добу, а кіз випускають на пасовище лише після спаду спеки. Щодня щонайменше дві години йде на полив малини, кавунів, буряків і полуниці – цьогорічна посуха стала головним випробуванням для врожаю.

Під будинком облаштовано два льохи, які щороку білять і дезінфікують перед закладанням картоплі. За літо родина заготовляє десятки банок варення з абрикосів, смородини, порічок, а також компоти, мариновані гриби та тушонку. Особлива гордість господаря – домашній квас із цвіту бузини: "Було більше ніж 150 літрів… Це просто мегагазований напій – спочатку як лимонад, а потім стає квасом".

Звичних робочих місць поблизу немає, тож родина заробляє на власній продукції. Яблука сушать просто на даху під розпеченим шифером – виходить природна сауна без жодних електросушарок. Гриби сушать на горищі та печі, а попит на них стабільно високий. Щодня продають по два кошики огірків та ремонтну малину.

Таке життя – це безперервна праця від світанку до ночі. Але, як підсумовує переселенець, воно того варте: "Маємо і що собі залишити, і що продати".