Ровесниця незалежності з Хмельницького: як поєднати журналістику і волонтерство
Тетяна Юрчак — журналістка і волонтерка з Хмельницького, якій стільки ж років, скільки й незалежності України. Вона розповідає про російські злочини, допомагає родинам військових і рятує тварин. Як їй це вдається — читайте далі.
Ви також хочете бути корисною і не вигорати? Тоді історія Тетяни Юрчак — для вас. Вона народилася у рік проголошення незалежності України, тож усе своє свідоме життя будує країну, якою пишається. Її головний рушій — бажання, щоб люди знали правду про війну та тих, хто стоїть на захисті.
У журналістиці Тетяну найбільше надихають людські історії. Вона переконана: її робота — не просто про новини, а про те, щоб показати, наскільки сильними й вільними духом є українці. Кожен герой має бути почутим.
Найважче у професії — говорити з рідними загиблих захисників. Тетяна згадує свого знайомого Максима, який за місяць до повномасштабного вторгнення поїхав на заробітки до Польщі. Коли почалася війна, він повернувся, щоб його діти не ховалися в підвалах. Чоловік пішов добровольцем, а в травні 2022 року зник безвісти. Майже через два роки збіг ДНК підтвердив: Максим загинув. На фото він завжди усміхнений, але з дуже стомленим поглядом.
Окрім журналістики, Тетяна має ще одне покликання — волонтерство. Вона допомагає переселенцям і військовим, організовує збори. Нині жінка — особиста волонтерка 110-ї бригади, де служить її чоловік Михайло. Разом вони підтримують його побратимів. До речі, з майбутнім чоловіком Тетяна познайомилася саме завдяки волонтерству: його сестра попросила допомогти зі старлінком для Михайла. Згодом пара побралася.
Тетяна чесно зізнається: бути дружиною військового — не романтика з соцмереж, а щоденний страх і тривога. Це вміння радіти кожному дзвінку і боятися тиші. Окрема сторінка її життя — порятунок тварин. Так, у 2021 році вона врятувала собаку Жужу, яку діти кидали об землю, а пес Олександрівна приїхав з Авдіївки — його зняли з дерева під обстрілами.
Місце сили для Тетяни — українська природа: поля, ліси, гори, безмежне небо. А мрія — одна на всіх: мир, щоб діти могли прожити справжнє дитинство під вільним небом.
Якщо ви теж хочете долучитися до добрих справ, почніть з малого: допоможіть сусідам, які цього потребують, або підтримайте збір для військових. Головне — робити це з відкритим серцем, як Тетяна.
