Шахраї тиснуть на родини полонених та зниклих: як уберегтися

Шахраї бувають різні, але мета в них часто одна — або виманити гроші, або тиснути на родину. Іноді це люди в Україні, іноді — росіяни, серед яких трапляються працівники спецслужб і колоній. За словами начальника юридичного відділу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вадима Жепала, звернень від родин про шахрайство та вербування побільшало. «У нас така інформація надходить кожного дня. Обов'язково може бути одне або два звернення», — каже він.

Як виглядають ці схеми на практиці? Аліна з Миколаївщини втратила зв'язок із чоловіком 23 листопада 2024 року на Курщині. Невдовзі їй почали писати незнайомці. «10 тисяч просили. Пропонували: "Давайте, ми вам дамо інформацію. Він вам зателефонує"», — згадує жінка. Гроші вона не переказала, бо вже знала про такі випадки. А згодом отримала фото чоловіка з табличкою «Артем» — воно було зроблене штучним інтелектом, що підтвердила СБУ.

Іноді погрожують. Людмила, брат якої зник безвісти, розповідає про два звернення: спершу йшлося про 30 тисяч, потім — про невідому суму. «Говорили, якщо я не перекину ці гроші на якийсь там рахунок, то мені покажуть, як йому відрізають голову», — каже вона. Жінка звернулася до поліції.

Буває й так, що шахраї пропонують «посприяти» внесенню полоненого в обмінні списки. Жепало наводить приклад: родина заплатила 150 тисяч ворожці, яка нібито мала інформацію про захисника. Зрештою виявилося, що той у полоні, а «ворожка» сказала, що він загинув.

Що варто зробити, щоб захистити себе:

1. Не платіть за інформацію. Державні органи та офіційні волонтерські організації не вимагають грошей за відомості чи допомогу, наголошує оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам у Миколаївській області Гліб Урсул. Шахраї можуть називатися волонтерами, журналістами, представниками державних органів або Росії.

2. Не викладайте зайвого. Не залишайте персональні дані та будь-яку конфіденційну інформацію про захисників на російських інтернет-ресурсах і в соцмережах. Саме публікація в перші дні стала помилкою Аліни, після якої їй почали писати.

3. Не поспішайте. Психологиня Ірина Литвиненко пояснює: шахрай спершу говорить спокійно, заспокоює — «я допоможу», «ми розберемося», «я вже вирішую вашу проблему», — а потім тисне: «ви що, мені не довіряєте?». Найкраще — ставити запитання, відтягувати час і обірвати зв'язок.

4. Звертайтеся по допомогу. У разі повідомлень чи дзвінків від шахраїв варто звертатися до Координаційного штабу та правоохоронних органів. Для обізнаності Урсул радить портал «Кібербрама».

Водночас притягнути шахраїв в Україні можливо, а от тих, хто в РФ, — практично ні, каже юристка Ірина Цибко: дипломатичних зв'язків немає, і ніхто цих злочинців не видасть.

Отже, головне — не платити за «інформацію», не ділитися даними про рідних у відкритих джерелах, не піддаватися на тиск і швидко звертатися до Координаційного штабу та правоохоронців.