Золотий перстень із Болгарії зберіг ім'я жінки, яка мала владу
Уявіть: маленьке золоте кільце, а на ньому — ім'я жінки, яка жила майже сім століть тому. Що воно розповідає про неї і чому це важливо для нас сьогодні?
Нещодавно поблизу болгарського Златограда знайшли невеликий золотий перстень XIV століття. На ньому збереглося ім'я жінки, яка жила у візантійському світі, — і це свідчить, що вона мала право засвідчувати документи від свого імені.
Перстень із написом «Севаста Марія Скулена» представили у Златограді 5 вересня 2026 року. Показали його археолог, професор Микола Овчаров та інженер Олександр Мітушев, у приватній зареєстрованій колекції якого зберігається ця річ. Знахідка походить із території площею від чотирьох до п'яти кілометрів поблизу Златограда, що тягнеться в бік грецького кордону. На жаль, первісний археологічний контекст невідомий — тож точно сказати, де саме жила Марія і як загубився перстень, неможливо.
Напис грецькою розшифрував фахівець із сигілографії Дімітар Стоіменов. Літери викарбувані дзеркально — так, щоб правильно відбиватися у м'якому воску. Саме тому перстень і був печаткою.
Чому це рідкісна знахідка? Жіночі персні-печатки візантійського часу трапляються значно рідше за чоловічі. Для істориків цей предмет особливо цінний: він напряму пов'язує жінку, чиє ім'я відоме, з інструментом документальної влади.
За формою літер перстень датують серединою XIV століття, ймовірно, 1330–1350-ми роками. Овчаров припускає, що кільце виготовили в провінційній майстерні Візантійської імперії за часів династії Палеологів. Титул «севаст» теж дещо підказує про становище Марії: колись він належав лише особам дуже високого рангу, але вже у XIII–XIV століттях його почали використовувати й серед провінційної еліти.
Можливо, Марія була пов'язана з родиною Скулес, яку згадують у документах із того самого регіону. Овчаров наводить документ 1338 року з Великої Лаври на горі Афон: у ньому згадано Севаста Скулеса як землевласника у східній частині Серреської рівнини. Дослідник припустив, що Марія Скулена могла бути його дружиною.
Повністю відтворити життя Марії не вдасться. Невідомо, які саме документи вона скріплювала печаткою і наскільки великим був її вплив. Але перстень промовляє головне: її ім'я було достатньо вагомим, щоб його вигравіювали на золоті й відтворили у воску.
Коротко: маленький золотий перстень із Болгарії — рідкісне свідчення того, що жінка у Візантії XIV століття могла мати власну печатку й право засвідчувати документи. Ім'я Марії Скулени збереглося на століття — навіть якщо подробиці її життя залишилися для нас загадкою.
Читайте також
