Перша жінка-командир корабля: шлях лейтенанта Дмитренко

28 липня 2026, 04:55 ·1455 слівредакція

Чи можна дівчині з Вінниччини стати командиром військового корабля? Лейтенант Олександра Дмитренко доводить, що так. Її історія — про те, як мрія і наполегливість долають будь-які перешкоди.

Олександра Дмитренко — одна з перших в Україні випускниць Інституту Військово-Морських Сил за спеціальністю «Корабельне озброєння і засоби навігації». Сьогодні вона вже лейтенант, навчається в магістратурі та готується служити в ракетно-артилерійській частині на корветі класу Ada. Це пряма дорога до посади командира корабля — «першої після Бога», як кажуть моряки.

Як їй це вдалося? По-перше, рівень англійської — С1 (Advanced). По-друге, фізична підготовка на рівні морського піхотинця. По-третє, здатність швидко обробляти величезні масиви даних. «Мені властиво йти проти течії, робити несподівані кроки», — зізнається вона. І справді: закінчивши школу із золотою медаллю, дівчина з Немирова, яка в дитинстві бачила хіба що річку Устю, подала документи до одеського Інституту ВМС.

Три роки в італійській Accademia Navale в Ліворно стали справжньою школою виживання. «Біг від 5 км, віджимання, прес, планки — і плювати на погоду. Взимку — футболка і шорти, термобілизна заборонена», — розповідає Олександра. Спати — по 5 годин на добу, з відкритими вікнами. Першокурсникам заборонено носити навіть наручний годинник, а телефони видають лише у відпустку. Дівчатам — нуль макіяжу, волосся в гульку, жодних прикрас.

Особливе випробування — традиція Spivolatura: після вечері другокурсники дві години «виховують» новачків, змушуючи відповідати на питання з історії та географії. «Навряд чи старшим це приносить задоволення, але мені пояснювали, що це необхідно для формування психологічної стійкості», — пояснює вона.

Після першого курсу — практика на вітрильнику Amerigo Vespucci, де курсанти працюють з вітрилами на верхотурі, сплять по 4 години. А на другому курсі Олександра стояла вахти на флагманському авіаносці «Кавур» — брала участь у міжнародних навчаннях із застосуванням новітнього озброєння.

Чого варто навчитися з цієї історії? Якщо ви мрієте про море — не бійтеся йти проти течії. Навіть якщо ви народилися далеко від моря, як Олександра. Навіть якщо оточення каже: «Складно, кар'єру не зробиш». Вона зробила. І ви можете. Працюйте над англійською, тренуйте тіло і розум — і ваш шлях до мрії стане реальним.

«Бережи себе, українко!» — каже лейтенант. І ми додаємо: дерзайте. Ваша ціль — не просто посада, а бути першою. В історії.