Леонід Кучма святкує 88-річчя: чим запам'ятався другий президент України

Леонід Кучма народився 9 серпня 1938 року в селі Чайкине на Чернігівщині в родині селян. Його шлях у велику політику почався з технічної освіти: він закінчив Дніпропетровський державний університет за спеціальністю інженера-механіка. З 1960 року Кучма працював у конструкторському бюро «Південне», а згодом очолив виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» — одне з ключових підприємств радянського ракетно-космічного комплексу.

Досвід керівника промислового гіганта став фундаментом для політичної кар'єри. У 1990 році Кучма став народним депутатом України, працював у Комісії з питань оборони і державної безпеки. У жовтні 1992-го він очолив уряд, але вже у вересні 1993-го пішов у відставку. Наступного року він балотувався в президенти й у другому турі переміг Леоніда Кравчука.

Перший президентський термін Кучми (1994–1999) припав на період становлення української державності. Саме тоді ухвалили Конституцію України (1996) та ввели гривню. Другий термін (1999–2004) ознаменувався економічним зростанням, але й загостренням політичних конфліктів. Вибори 2004 року завершилися Помаранчевою революцією, після якої президентом став Віктор Ющенко.

Після завершення президентських повноважень Кучма не зник з публічного простору. З 2014 року він представляв Україну в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу, а в 2019-му президент Володимир Зеленський призначив його очільником української делегації. За даними Офісу президента, за час роботи ТКГ вдалося повернути з полону понад три тисячі українців.

Варто згадати й про принципову позицію експрезидента: він відмовився від польського ордена Білого Орла, який отримав у 1997 році, після рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо Володимира Зеленського. Кучма наголосив, що не може погодитися з тим, коли інша держава визначає, кого Україна має шанувати у власній історії.

Цікаво, що на початку свого президентства Зеленський звертався до Кучми за порадами. Однак згодом консультації припинилися. Експрезидент вважає це правильним: чинний глава держави має доступ до актуальної інформації, спілкується з військовими та експертами й ухвалює рішення з урахуванням сучасних обставин.