Київський суд виправдав жінку у справі про посилку з вибухівкою: що це означає для вас

У червні 2025 року жінка отримала в Telegram пропозицію підробити: забрати пакунок із бетонної споруди, схожої на колодязь, і відправити його поштою. За це обіцяли 50 доларів, а після отримання адресатом — ще 450. Вона погодилася.

Пакунок доставили до приміщення добровольчого об’єднання «Грузинський легіон», яке бере участь у відсічі російської агресії. Жінці доручили бути поруч із будівлею та знімати, як кур’єр заносить коробку. У пакеті мав бути саморобний вибуховий пристрій — але насправді там лежав імітаційний, бо інша жінка, якій замовили виготовлення, звернулася до правоохоронців і співпрацювала з ними. Коли кур’єр пішов, у приміщенні імітували вибух.

У суді обвинувачена не визнала вину: казала, що не знала про справжній вміст посилки й не мала наміру вчиняти теракт. Співрозмовник у Telegram запевняв, що він громадянин України, доброзичливо ставився до неї, втирався в довіру, і спілкування набуло дружнього характеру. Він доручив забрати звичайну коробку та відправити її в інше місце, про вибухівку не повідомляв. У переписці йшлося, що в коробці — п’ятилітрова каністра з болтами й гайками, тобто будівельні матеріали. Жінка купила телефон для оформлення посилки й одразу його викинула — це її не насторожило. Використання вигаданих анкетних даних вона сприймала як спосіб зберегти анонімність, а не як приховування злочину.

Побачивши дим у приміщенні, вона зрозуміла, що від неї могли приховати справжню мету роботи, і почала нервувати. Раніше цей самий «роботодавець» пропонував їй за 1500 доларів підпалити автомобіль — вона категорично відмовилася, але спілкування не припинила. У переписці він також цікавився розташуванням ТЦК та СБУ, обговорював зйомку ресторану грузинської кухні за 200 доларів і розклеювання листівок із QR-кодами.

Суд вирішив, що докази підтверджують участь жінки у пересиланні пакунка та виконанні незвичайного доручення за винагороду, але не переконалися в її обізнаності про вміст і запланований теракт. У вироку зазначено: «Твердження про те, що обвинувачена повинна була здогадатися про справжній характер доручення, не замінює доказування прямого умислу. Суд не може перейти від оцінки її поведінки як необачної, легковажної або такої, що викликає підозру, до висновку про усвідомлене вчинення замаху на терористичний акт без доведення необхідних для цього обставин».

Ця історія — привід пригадати прості правила. Якщо вам пропонують легкий заробіток у Telegram — задумайтеся, чому за кілька хвилин роботи платять сотні доларів. Якщо просять купити телефон і одразу викинути, використати чужі анкетні дані, зняти щось на відео без пояснень — це тривожні сигнали. Не соромтеся ставити запитання й відмовлятися, якщо щось виглядає дивно. А якщо вже погодилися на підозрілу роботу — припиніть спілкування й зверніться до правоохоронців.

Коротко: суд виправдав жінку, бо не довів її обізнаності про вибухівку. Але для вас головний висновок інший — уважність і обережність із незнайомими пропозиціями заробітку в інтернеті можуть врятувати від великих проблем.