«Ми вміємо бути доречними»: жінка з антисоціальним розладом назвала 5 рис, які варто помічати

Каніка Батра називає себе «соціопаткою» й відкрито говорить про свій досвід у соцмережах. Вона вважає, що має ці риси від народження, хоча раніше припускала, що на її стан могли вплинути події дитинства. Свої спостереження вона виклала в інтерв'ю для серії LADbible Minutes With.

Перше, на що варто звернути увагу, — харизма. За словами Батри, розпізнати соціопата чи психопата непросто саме тому, що така людина вміє поводитися відповідно до ситуації.

«Ми дуже харизматичні люди. Ви ніколи не зрозумієте, що зустрічаєтеся або маєте справу із соціопатом чи психопатом, тому що ми дуже добре вміємо бути доречними, виглядати у правильному світлі та поводитися правильно», — каже вона.

Друга риса — байдужість до почуттів інших. Людина може добре розуміти, що відчуває співрозмовник, але не переживати ці емоції разом із ним.

«Ми знаємо, що ви думаєте. Ми знаємо, що ви відчуваєте. Просто нам насправді байдуже, але ми будемо вдавати, що нам не байдуже, тому що знаємо: це робить вас щасливими і змушує вас хотіти бути нашим другом та робити щось для нас», — пояснює Батра. Таких людей вона також називає безжальними.

Третя ознака — патологічна брехня. За її словами, людина може обманювати й маніпулювати навіть без очевидної потреби: заради задоволення від процесу або заради незначної вигоди. Четверта — легкість у маніпулюванні іншими. П'ята — відсутність емпатії.

«У нас немає емпатії. Принаймні для мене, коли я бачу, як люди плачуть, у мене немає жодної внутрішньої реакції», — розповідає вона.

Важливо пам'ятати: це особистий опис Батри власного досвіду, а не універсальний перелік медичних критеріїв антисоціального розладу особистості. Тож не варто ставити діагнози знайомим — але можна уважніше придивитися до власних відчуттів у стосунках.

Окремо Батра говорить про потребу все контролювати. «Мені потрібно все контролювати. Контроль — це те, що я дуже ціную. Я не щаслива в жодній ситуації, де не маю контролю», — каже вона. Це стосується і харчування, і власного тіла, і друзів, і романтичних стосунків. Від партнера вона очікує демонстрації лояльності, захисту на публіці та виконання певних вимог.

Алкоголь Батра не вживає свідомо: «Я не люблю бути п'яною. Тому я не п'ю, тому що це показує вашу слабкість. Це показує здатність до маніпуляцій».

Попри діагноз, жінка каже, що здатна кохати. Вона одружена, називає себе прихильницею моногамних стосунків і говорить про чоловіка Сема, що, ймовірно, любить його сильніше за всіх у своєму житті. «Він моя опора. Він неймовірний», — ділиться вона.

За її словами, у більшості стосунків сильне роздратування до партнера приходить приблизно через три місяці. Із Семом усе склалося інакше: «Мені було повністю дозволено зняти маску, і він не засуджував мене та не змушував мене почуватися погано через щось».

Якщо узагальнити: спостереження Батри — це радше привід довіряти власним відчуттям, ніж готовий чекліст. Якщо поруч із кимось вам неспокійно, варто прислухатися до цього відчуття й пам'ятати, що турбота про себе — не егоїзм.