Сплав Дністром для ветеранів: як відпочинок допомагає повернутися до життя

Уявіть: ви пливете Дністром, навколо — тиша, вода, ліси, а поруч — люди, які розуміють вас без зайвих слів. Саме таку можливість отримали учасники дводенного сплаву, що розпочався на Івано-Франківщині та завершився на Тернопільщині, подолавши 47 кілометрів. Для багатьох це перший досвід каякінгу, для інших — шанс провести час із сім'єю або знайти однодумців.

Володимир Дичко з Херсонщини, ветеран 124-ї бригади, після поранення та інфаркту переїхав до Чернівців. Він каже, що такі поїздки — це справжнє перезавантаження: «Це перезавантаження. Як ото кришу зриває — гармонія з природою допомагає. І фізично, і морально — такий заряд». До цього він уже піднімався на Говерлу, тож знає, про що говорить.

Родина військовослужбовця Євгена з 24-ї бригади — дружина Катерина та двоє синів — уперше спробувала сплав. Наймолодшому Максиму ще немає трьох років, але він уже впевнено каже, що йому сподобалось. Катерина зізнається: «Коли чоловік служить, то часу з сім'єю так мало, що намагаєшся використати будь-яку мить для того, щоб побути разом».

Ігор Дмитренко зі Львова, ветеран 103-ї та 125-ї бригад, втратив на війні сина. Він радить не залишатися наодинці зі своїми думками: «Не треба замикатися в собі, треба завжди шукати вихід, товариства спільні, подорожі, спорт, туризм — будь-що, щоб трохи забутися і відволіктись».

Організатори, зокрема волонтерка Олена з «Ветеранського корпусу», наголошують: головне — створити середовище, де ветерани та їхні родини почуваються «своїми серед своїх». До участі долучаються люди з різних областей — від Херсонщини до Криму, незалежно від того, у якому підрозділі вони служили.

Якщо ви ветеран або родина військового — не бійтеся шукати такі можливості. Сплав, пікнік, риболовля чи просто зустріч із побратимами можуть стати тим самим кроком, який допоможе відчути смак життя знову. Адже, як кажуть учасники, час, проведений на природі в колі розуміючих людей, — безцінний.