Що стоїть за активністю родини Патрушевих у Кремлі

Дмитро Патрушев, син екскерівника ФСБ Миколи Патрушева, обіймає посаду першого віцепрем'єра в уряді РФ і курує аграрний напрям. Саме навколо цієї ділянки останнім часом розгортаються неабиякі події.

Російський ринок зерна зазнав серйозного удару: замість запланованих обсягів урожай буде меншим на 10–20 млн тонн. До того ж виявилося, що зібране зерно нікуди подіти. Основними покупцями залишаються Китай, Іран і країни Середньої Азії, але їхніх можливостей не вистачає, щоб викупити все. Як наслідок, ціни на внутрішньому ринку впали, і Дмитру Патрушеву разом із міністеркою сільського господарства Оксаною Лут довелося запровадити мораторій на банкрутство аграріїв — щоправда, лише до Нового року.

Ситуація дійшла до найвищого рівня, і Дмитро Патрушев почав шукати вихід. Його команда взялася за пошук альтернативних напрямів для експорту — і звернула увагу на риболовство. Росія намагається наростити постачання риби до країн БРІКС до 2 млрд доларів на рік, збільшила вилов минтаю (частина якого йде до Європи) і на 10% наростила експорт до Південної Кореї. За перші шість місяців 2026 року експорт російської риби та морепродуктів зріс на 27%.

На цьому тлі родина Патрушевих зробила крок, який складно назвати інакше як корупційним. Дмитро Патрушев почав просувати ідею оновлення риболовного флоту РФ. Робить він це не самотужки, а через батька — Миколу Патрушева, який зараз працює радником Путіна з питань суднобудування. А кораблі будує саме «Ростех» на чолі з Сергієм Чемезовим. Тож виходить, що Дмитро одночасно вислуговується перед Путіним, налагоджує зв'язки з Чемезовим і підвищує власні шанси стати реальним кандидатом на «трон».

Платить за цю схему, вочевидь, звичайний російський рибалка. Але для російської корупційної системи це цілком прийнятна ціна.

Найцікавіше питання залишається відкритим: уся ця метушня родини Патрушевих — це спроба виправити провал із зерном чи Микола Патрушев уже має точну інформацію про швидку зміну влади в Кремлі?

Коротко: активність родини Патрушевих навколо риболовної галузі — це не просто бізнес, а спроба заробити політичні бали. І хто стоїть за цим — амбітний син чи батько з інсайдом — питання, на яке відповідь ще належить знайти.