Реабілітація після інсульту чи поранення: як повернутися до самостійного життя

Що насправді стоїть за словом «реабілітація» і хто допомагає людині знову чистити зуби, одягатися й виходити з дому?

У Дніпрі реабілітаційні послуги можна отримати у восьми міських закладах — це п'ять міських лікарень і три центри первинної медико-санітарної допомоги. Загалом там працюють 446 фахівців: лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, медсестри, психологи, терапевти мови та мовлення.

Окремо в місті розширили відділення фізичної та реабілітаційної медицини — додали 20 ліжок для військовослужбовців. Нині заклад має 50 стаціонарних реабілітаційних ліжок і сучасне обладнання. А ще він першим і поки що єдиним в Україні пройшов акредитацію та отримав сертифікат «Допротезна реабілітація пацієнтів з травматичними ампутаціями», затверджений Європейським союзом медичних спеціалістів.

Якщо уявити реабілітацію як ланцюжок, то кожна його ланка має своє завдання. Ерготерапевтка Влада працює у відділенні понад чотири роки. За її словами, головне — навчити пацієнта тих дій, які здаються простими.

«Я вчу пацієнтів чистити зуби, одягатися, виконувати все, що пов'язано з навичками самообслуговування, — розповідає фахівчиня. — Щоб після повернення додому, на роботу чи до свого хобі людина могла себе обслуговувати — самостійно або з допомогою. Якщо певну функцію неможливо відновити, ми адаптуємо або компенсуємо її».

Вона працює з пацієнтами після інсультів, травм і ампутацій, а також з ураженнями спинного мозку. Окремий і дедалі більший напрям — реабілітація військовослужбовців. «Дуже мотивує, коли людина наприкінці реабілітаційного циклу багато чого навчилася і прагне продовжувати заняття, пробувати щось нове», — каже Влада.

Поруч із фізичним відновленням іде й емоційне. Клінічна психологиня Вікторія працює переважно з військовослужбовцями й прийшла в професію зовсім молодою. «Коли я тільки починала працювати з військовослужбовцями, мені було 19 років, — розповідає вона. — Спочатку дуже важко, тому мені були потрібні супервізія та психотерапія, щоб зростати й бути достатньо стійкою поруч із ними. Військовослужбовці дуже чесні у своїх словах. Але важливо, що вони почуваються з нами в безпеці й можуть поділитися тим, що переживають».

Головною мотивацією психологиня називає можливість бути опорою для тих, хто цього потребує. «Я рада, що вони почуваються безпечно у моєму кабінеті, що їм стало хоча б трохи легше, — зазначає вона. — Просто бути поруч, коли їм погано, коли вони шукають довіри чи підтримки — це для мене найбільша мотивація».

А хтось у цій команді повертає саму здатність рухатися. Фізична терапевтка Яна розповідає: «Через наше відділення проходить дуже багато різних історій. Це пацієнти з ампутаціями, мінно-вибуховими травмами, інсультами, спинномозковими травмами. Ми працюємо з усіма нозологіями. Найбільше мені запам'ятався пацієнт, якого ми вели після аварії. Він декілька днів перебував у комі, а потім, ще у реанімації, до роботи долучилися всі наші фахівці — психологи, терапевт мови і мовлення, фізичний терапевт та ерготерапевт. Це був довгий шлях, але зараз він веде повноцінне життя і виховує двох дітей. Я вважаю це чудовим результатом».

Самі фахівці наголошують: результат у реабілітації рідко буває заслугою одного спеціаліста. Ерготерапевти, психологи, фізичні терапевти та терапевти мови і мовлення працюють над кожним випадком спільно — і саме ця командна робота повертає пацієнтів до повноцінного життя. А ще — сила самих людей, яких лікують: навіть найменший щоденний крок уперед, попри біль і втому, стає для фахівців головним джерелом натхнення продовжувати свою справу.

Коротко: якщо ви або ваша близька людина потребує відновлення після інсульту, травми чи поранення, у Дніпрі є вісім закладів, де можна отримати таку допомогу. І найважливіше — не залишатися з цим наодинці: команда фахівців допоможе крок за кроком повернути самостійність, а ваша наполегливість стане тією силою, яка рухає цей шлях уперед.