«Крок залишався до під'їзду»: історія жінки з Нікополя, яка вижила після удару дрона

Що робити, коли війна наздоганяє тебе за крок від власних дверей? Для пані Євгенії з Нікополя цей крок так і не став порятунком: вона саме поверталася з двору, де знімала білизну після прання, і несла додому миску з речами. Зайти до під'їзду вона не встигла — поруч влучив російський безпілотник.

«Мені крок залишився зайти до підʼїзду. Я нахилилася над мискою і впала в неї. Маленький такий „Шахедик“. Я зрозуміла, що це мені не в голові паморочиться, це мені щось по голові прилетіло», — розповідає жінка.

Зараз вона в реанімації. У неї численні уламкові поранення, рука не рухається — і жінка подумки весь час просить її знову підкорятися. На допомогу їй кинулися сусіди, адже все подвір'я багатоповерхівки було всіяне уламками.

«Це мій підʼїзд. Усе розбито. І ось усе в мене й летіло. Весь цей асфальт, земля, скло. Я буквально крок не дійшла до підʼїзду, щоб сховатися за дверима», — згадує пані Євгенія.

Медики розповідають, що половина пацієнтів у реанімації лікарні — це жінки, які постраждали від російських ударів на Дніпропетровщині та Донеччині. За словами лікаря, на кожному ліжку — жінка з тяжкими пораненнями, а для порятунку шістьох постраждалих від FPV-дронів майже вдома знадобилося перелити понад 20 літрів крові.

Попри все, пані Євгенія сподівається якнайшвидше одужати й повернути рухливість руки. У рідному Нікополі на неї чекає коханий чоловік, з яким вони разом усе життя працювали на заводі. І бажання бути поруч із ним удома виявляється сильнішим за страх.

Ця історія — нагадування про те, як близько може бути небезпека навіть у звичайному дворі, серед розвішаної білизни. І про те, як важливо цінувати тих, хто чекає на нас удома, та підтримувати тих, хто зараз бореться за своє життя і здоров'я.