Коли суд не захищає: як жінкам повернути право бачити дітей

Історія Альони Ковальчук, яку ви могли чути раніше, на жаль, не поодинока. Більш ніж рік її колишній чоловік не передає їй дітей, попри ухвалу суду. Спочатку він забрав до себе старшого чотирирічного сина, а згодом і молодшого, трирічного. Уже півтора року жінка не бачить старшого хлопчика, а молодшого — понад рік. Усі звернення до служб та інстанцій результату не дали, а чоловікові лише нещодавно вручили повідомлення про підозру за невиконання судового рішення.

Альона не самотня у своїй біді. Разом з іншими жінками, які опинилися в схожих ситуаціях, вона організувала пресконференцію, аби заявити про системну проблему. За їхніми словами, таких історій, коли дітей ізолюють від одного з батьків, а суди тривають роками, — тисячі. Жінки наголошують: спочатку створюється ситуація ізоляції, потім з'являються звинувачення на адресу матері, а система роками толерує це. Згодом цей аргумент використовують проти того, кого від дитини ізолювали.

Ольга Качківська-Щербюк уже три з половиною роки не бачить доньку. Чоловік обманом вивіз дівчинку з Німеччини, де вони перебували. Жінка пройшла органи опіки, суди, має виконавче провадження та рішення про забезпечення позову, яке дає їй право бачити дитину два тижні на місяць. Але воно жодного разу не виконувалося. Найстрашніше — змінилася свідомість дитини: «Дівчинка, яка зростала зі мною і була до мене емоційно прив'язана, зараз під час зустрічі говорить мені: “Я тебе ненавиджу”». Жінки наголошують: наслідки багаторічної ізоляції часто називають власною волею дитини, а спроби матері відновити зв'язок — шкідливою опікою.

Що ж робити, якщо ви опинилися в подібній ситуації? Юристка Дарина Старовойтова радить звернути увагу на кілька ключових моментів. По-перше, домагайтеся пріоритетного розгляду вашої справи в суді. Справи про визначення місця проживання дитини не мають розглядатися роками — це мають бути окремі судді, які спеціалізуються саме на таких справах. По-друге, наполягайте на персональній відповідальності посадовців. Якщо судове рішення не виконується, мати не бачить дитину — це має бути підставою для відповідальності державного виконавця.

Жінки, які зіткнулися з цією проблемою, заявили про готовність створити громадську організацію, що допомагатиме батькам у схожих ситуаціях. Вони хочуть, щоб цю проблему перестали називати просто сімейним конфліктом. Адже за цим стоять зламані долі дітей та їхніх батьків, які роками борються за право бути поруч.