I
InfoWomanЖінка, родина, кар'єра
Знайти

Як підтримати близьку людину в біді: поради психологині ДСНС

·1724 слівредакція
Як підтримати близьку людину в біді: поради психологині ДСНС

Що казати і робити, коли поруч людина пережила стрес, втрату чи евакуацію? Психологиня ДСНС пояснює, чому «тримайся» не працює і як створити безпеку в розмові.

Коли хтось із близьких опиняється в надзвичайній ситуації, найскладніше — знайти правильні слова. Начальниця відділу психологічного забезпечення ГУ ДСНС у Вінницькій області Ніна Коломійчук радить: перше, що варто зробити, — це дати людині відчути безпеку. Без цього неможлива якісна підтримка, адже в нестабільному емоційному стані людина не готова до контакту.

Спробуйте сказати прості, але важливі фрази: «я поруч», «я з тобою». Називайте людину на ім'я, представтеся, якщо це потрібно. Головне — не знецінюйте її емоції. Те, що вона відчуває, — це нормальна реакція організму на стрес, і це варто проговорити вголос.

А от із обіймами будьте обережні. Фізичний контакт підходить не всім: ми не знаємо попереднього досвіду людини, можливо, тактильність стане для неї додатковим стресом. Тож краще запитати, чи можна обійняти, або взагалі утриматися від дотиків.

Що стосується слів, то звичне «тримайся» або «все буде добре» може сприйматися як знецінення переживань. Людина в цей момент відчуває, що її емоції неважливі. Натомість фраза «я поруч» працює набагато краще — вона показує, що ви приймаєте її стан.

Особливої уваги потребують діти. Вони уважно спостерігають за реакцією батьків і часто наслідують її. Якщо дитина після стресової події почала інакше поводитися — наприклад, боїться спати сама або не хоче відпускати батьків, — це сигнал звернути увагу. Говоріть із дітьми правду, відповідно до їхнього віку, не замінюйте її казками про «зірочку на небі». І пам'ятайте: діти часто пропрацьовують стрес через гру, тож не лякайтеся, якщо їхні ігри змінюються.

Не менш важлива підтримка для тих, хто щодня стикається з трагедіями, — рятувальників. Родина може бути поруч, але вона не замінює фахову допомогу. Інколи після важкого чергування людині потрібно просто побути наодинці — і це теж форма підтримки.

Найголовніше, що варто запам'ятати: психологічну стійкість можна тренувати, як і фізичну. Дбайте про своє ментальне здоров'я так само, як про тіло, знаходьте щоденні ритуали, що наповнюють, і шукайте внутрішній ресурс. Підтримка починається не з порад, а з присутності, безпеки та визнання емоцій іншої людини.

Читайте також