Втрата родини Кучер: як пережити горе та підтримати близьких

Трагічні події на Київщині сколихнули всю країну: 15 серпня попрощалися з Петром, Галиною та їхнім онуком Дмитром, яких убив російський безпілотник, влучивши в їхній будинок. Ця історія – не лише про втрату, а й про неймовірну стійкість родини, яка пережила найстрашнішу ніч.

Олександр Кучер, який втратив батьків і молодшого сина, розповів, що вночі 8 серпня почув вибухи. Він підійшов до вікна, і буквально за 30 секунд безпілотник влучив у кімнату, де спали діти. Після вибуху чоловік опинився під завалами, але зміг вибратися та почав шукати дітей. Його середній син Володя врятувався лише тому, що перед атакою вийшов у туалет. Дружину Олександра ударною хвилею відкинуло в коридор.

Коли родина почала тікати, дрони продовжували атаку. За словами Олександра, безпілотники навмисно цілилися в людей: «Вони кружляли і контролювали, ну, живих. Вони працювали конкретно по людях». Наразі середній син перебуває в опіковому центрі – у 15-річного хлопчика близько 50% опіків тіла. Поранення також зазнала його мати.

Галина Кучер, яку вбили росіяни, все життя присвятила дітям: вона працювала вчителькою та 30 років була директоркою ліцею «Спаський» у Подільському районі столиці. Її чоловік Олександр до виходу на пенсію у 2019 році працював правоохоронцем, а з початку повномасштабної війни мобілізувався і звільнився лише у 2024 році.

Якщо ви або ваші близькі пережили подібну трагедію, важливо не залишатися наодинці з горем. Звертайтеся по психологічну підтримку до фахівців, діліться своїми переживаннями з рідними та друзями. Для постраждалих від обстрілів діють державні програми допомоги, зокрема з відновлення житла та медичної реабілітації. Пам’ятайте: турбота про себе та ближніх – це перший крок до зцілення.