Як не стати жертвою псевдоволонтерів: історія шахрайки з Чернівців

Ви дедалі частіше чуєте про шахраїв, які наживаються на горі родин зниклих безвісти військових? Історія з Чернівців — яскравий приклад того, як зловмисники використовують людську вразливість. Жінка створювала фейкові акаунти у Facebook та месенджерах, знаходила публікації родичів зниклих бійців і представлялася волонтеркою. Вона переконувала, що близьку людину знайшли живою, але вона у важкому стані й потребує термінової евакуації із сірої зони. За це просила переказувати кошти.

Загалом із листопада 2025-го до січня 2026 року встигла ошукати п'ятьох жінок, отримавши понад 75 тисяч гривень. Після першого переказу вона не зникала — навпаки, вигадувала нові обставини й змушувала платити знову. Використовувала навіть фото військових зі сторінок їхніх рідних. Затримали її 28 січня 2026 року, коли вона прийшла за черговою частиною грошей. У суді жінка повністю визнала провину й не змогла пояснити власний вчинок.

Що робити, щоб не потрапити в пастку? По-перше, завжди перевіряйте інформацію через офіційні канали — звертайтеся до військкоматів, гарячих ліній Міноборони чи перевірених волонтерських організацій. По-друге, не переказуйте гроші незнайомцям, які обіцяють «гарантований» результат — справжні волонтери ніколи не вимагають оплати наперед за евакуацію. По-третє, якщо хтось просить терміново переказати кошти, зробіть паузу: шахраї тиснуть на емоції, щоб ви не встигли подумати.

Пам'ятайте: зловмисники часто використовують свіжі публікації родин у соцмережах. Тож намагайтеся не публікувати занадто детальну інформацію про зниклого військового та його стан. Якщо ж ви вже зіткнулися з підозрілою пропозицією — одразу повідомте в поліцію. Це допоможе не лише вам, а й іншим родинам уникнути болючого обману.