Ветеран з Одещини: як після кризи створити простір, що лікує
Чи можна після війни знайти сили жити далі, допомагаючи іншим? Ветеран Василь Торопов з Одещини довів, що так, і поділився досвідом, який може стати опорою для багатьох.
Василь Торопов, ветеран російсько-української війни, після служби на Донеччині повернувся додому і зіткнувся з важким психологічним станом. Але замість того, щоб залишитися наодинці з проблемами, він створив у селі Гольма Балтської громади простір «Тиша говорить». Це місце, де підтримку можуть знайти ветерани, військові, їхні родини та всі, хто постраждав від війни.
До війська Василь долучився 25 лютого 2022 року. Спочатку разом з іншими добровольцями захищав Балту, а згодом мобілізувався. Його призначили бойовим медиком, хоча медичної освіти він не мав — навчався на курсах, зокрема в українських та закордонних центрах. Щоб підготуватися до роботи з пораненими, він навіть був присутній під час операцій у балтській лікарні.
Після повернення додому чоловік пережив глибоку кризу. «Коли я вже був удома, здавалося, що десь постійно хтось атакує, хтось нападає», — розповідає він. Василь відверто зізнається: були моменти, коли він думав про самогубство. Вийти з цього стану йому допомогло бажання підтримувати інших. Він створив громадську організацію, в команді якої працює психологиня — вона спочатку допомагала самому Василю, а тепер підтримує інших.
Організація займається психологічним і соціальним відновленням. Для учасників проводять арттерапію, заняття з гончарства та кулінарні майстер-класи. «Коли ветерани самі готують їжу, це їх захоплює. Потім вони повертаються додому і хочуть здивувати свою родину якоюсь стравою», — пояснює Василь.
Щоб фінансово підтримувати організацію, ветеран вирішив створити власний бізнес. Спочатку планував ділянку біля моря в Одесі, але через високу вартість землі обрав водойму в Гольмі — тепер це місце називають «Гольмянським морем». Простір отримав назву «Тиша говорить», бо саме тиша допомогла Василю після фронту.
Через кілька місяців після відкриття на території сталася пожежа, яку ветеран вважає навмисним підпалом. Спочатку він хотів усе закинути, але зрозумів: якщо зупиниться, не матиме нічого. Тож почав відновлювати простір. Сьогодні там є катамарани, човни, гідроцикли, водні атракціони, шезлонги, альтанки, дитячі батути, кафе та бар. Для військових, ветеранів та їхніх родин діють знижки, а раз на місяць планують день безкоштовного відпочинку.
У планах Василя — розвивати адаптивні види спорту. Балтська міська рада вже подарувала організації луки для стрільби. Сам ветеран бере участь у змаганнях: на одному з турнірів посів третє місце з пауерліфтингу. Він мріє збудувати комплекс із кімнатами, де ветерани зможуть відпочивати разом із родинами.
Іншим ветеранам, які хочуть відкрити власну справу, Василь радить не зупинятися: «Кожен негативний досвід я називаю паливом для руху вперед. Буде багато людей, які не підтримуватимуть тебе чи твою ідею. Але найголовніше — не втрачати віру в себе, вірити у свій задум і втілювати його в реальність, навіть якщо спочатку здається, що результату не буде».
