«Тартак» — це не лише гурт: що насправді означало це слово

Чи замислювалися ви, чому гурт із Луцька отримав саме таку назву — «Тартак»? Виявляється, це слово має значно довшу історію, ніж здається на перший погляд.

Ще в давнину українці називали тартаком лісопильню — місце, де колоди розпилювали на дошки. Такі підприємства з'являлися там, де було багато лісу, і особливого значення набули для Галичини та Карпатського регіону. Історик Іван Крип'якевич згадував тартак у Стрільську, датований 1429 роком. А в документах 1592 року йдеться про міський тартак у Калуші. Тож історія цих підприємств на наших землях сягає щонайменше XV століття.

Як працювали тартаки? Перші з них використовували силу води: вона обертала колесо, яке через механізми передавало рух пилі. Один із таких старовинних тартаків і сьогодні можна побачити у львівському музеї просто неба «Шевченківський гай». Його перевезли із села Великосілля на Львівщині. Цей тартак збудували на початку XX століття: водяне колесо приводило в дію механізм, який подавав колоду до пилки, а та розрізала її на дошки.

Згодом на зміну водяним механізмам прийшли парові. У Карпатах лісопильна промисловість особливо активно розвивалася в XIX — на початку XX століття. Парові тартаки працювали, зокрема, у Сколе та інших лісових районах.

А звідки ж походить сама назва? Українське «тартак» має польське коріння: польське tartak теж означає лісопильню. Етимологічний словник української мови пов'язує це слово з польськими формами, спорідненими з trzeć — «терти».

Сучасного звучання слову додав український гурт «Тартак», заснований у 1996 році в Луцьку. Його назва відсилає саме до традиційної назви лісопильного підприємства.

Отже, «тартак» — це не просто назва відомого гурту, а слово з багатовіковою історією, пов'язаною з лісом, деревообробкою та господарським життям українських земель. Тож наступного разу, почувши цю назву, ви знатимете: за нею стоїть ціла сторінка нашої історії.