Коко Шанель і кохання: чому вона обрала сукні замість чоловіків

Габріель «Коко» Шанель, яка народилася 19 серпня 1883 року, змінила уявлення про жіночу моду. Але її особисте життя було сповнене драм. Попри романи з найвпливовішими чоловіками епохи, вона так і не вийшла заміж, не мала дітей і померла на самоті в номері готелю Ritz. Чому так сталося і які уроки ми можемо з цього винести?

Головним коханням і найбільшою трагедією Шанель став англійський аристократ Артур «Бой» Кейпел. Саме він, на відміну від попередника Етьєна Бальсана, який бачив у ній лише утриманку, розгледів її дизайнерський талант. Він позичив гроші на відкриття першого магазину капелюшків і ательє на вулиці Камбон. Їхній роман тривав дев'ять років, але Кейпел не освідчився — через низьке походження Коко він обрав шлюб за розрахунком з аристократкою Діаною Віндем. Вони таємно зустрічалися, а 22 грудня 1919 року Кейпел загинув у ДТП під Каннами, поспішаючи на різдвяне побачення. Габріель приїхала на місце аварії, годинами плакала на узбіччі, а пізніше зізналася: «Втративши Кейпела, я втратила все».

Саме ця втрата подарувала світу маленьку чорну сукню. Не маючи права носити жалобу за чужим чоловіком, Шанель зробила чорний колір символом елегантності для всіх жінок, перетворивши біль на тренд.

Після смерті Кейпела стосунки не приносили Коко щастя. Російський князь Дмитро Романов допоміг їй пережити депресію та познайомив із парфумером Ернестом Бо — разом вони створили Chanel №5, але роман швидко згас. Герцог Вестмінстерський, один із найбагатших чоловіків світу, десять років засипав її діамантами та подарував любов до твіду. Він мріяв про спадкоємця, але Шанель у віці 40+ не могла народити. На пропозицію шлюбу вона відповіла: «Герцогинь Вестмінстерських багато, а Шанель — тільки одна». А роман із німецьким аташе Гансом Гюнтером фон Дінклаге під час Другої світової зруйнував її репутацію: через звинувачення в колабораціонізмі Коко довелося втікати до Швейцарії.

Сама Шанель наприкінці життя чесно пояснила причину самотності. Вона визнавала, що віддавалася почуттям сповна, але головною пристрастю завжди була робота. «Коли мені доводилося вибирати між чоловіком і моїми сукнями, я завжди вибирала сукні», — казала вона.

Що з цього можемо взяти ми? По-перше, не бійтеся обирати себе та свою справу — це не слабкість, а сила. По-друге, навіть найбільший біль можна перетворити на щось прекрасне, як зробила Коко зі своєю втратою. І головне: щастя — це не обов'язково шлюб і діти. Для Шанель щастям було творення, і вона залишила світу спадщину, яка переживе століття.