«Я вірю і чекаю»: у Крижополі вшанували пам'ять зниклих безвісти військових
У Крижополі на Вінниччині відбулася акція на підтримку родин військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Як підтримати близьких і не втратити надію — дізнайтеся з нашого матеріалу.
18 серпня в Крижополі відбулася акція «Їх немає поруч, але вони завжди в наших серцях», присвячена родинам військових, які зникли безвісти або перебувають у полоні. У заході взяли участь близько 70 родин з усієї громади, які принесли фотографії своїх близьких та поділилися історіями очікування.
Одна з учасниць, Алла Кошельник із Городківської громади, розповіла про свого чоловіка Олександра з позивним «Дєд». Він зник безвісти 24 жовтня 2025 року на Покровському напрямку. Жінка згадує, що чоловік постійно підтримував зв'язок із родиною: телефонував і надсилав відео з дороги. Олександр пішов служити 27 лютого 2022 року, спочатку охороняв Хмельницьку АЕС, потім проходив навчання у Великій Британії, а згодом вирушив на передову. «Ми його дуже чекаємо — діти, внуки. Дуже чекаємо, любимо і надіємося, що він повернеться, що він у полоні», — поділилася Алла.
Вперше на акцію прийшла Світлана Крива, яка розшукує сина Андрія. Він зник безвісти 22 липня 2026 року під час бойового завдання поблизу Богуславки на Харківщині. Востаннє син виходив на зв'язок 12 червня, попросивши матір чекати. «Я вірю і чекаю, що він повернеться», — сказала жінка. Разом із нею прийшов брат Андрія Павло, який також служить у ЗСУ і зараз проходить реабілітацію після поранення. «Мама подзвонила, що пропав рідний брат. Я приїхав, щоб підтримати», — пояснив він.
Завершилася акція ходою до Алеї Надії, де мама полеглого військового Дмитра Сороки зняла його фотографію. Дмитро народився в Ободівці, навчався у Крижопільській школі №2 та місцевому училищі, де здобув фах електрозварювальника. У 2014 році він воював на Донеччині, зокрема під Бахмутом, а після повернення працював у «Крижопільводоканалі». 27 лютого 2022 року його призвали до лав ЗСУ, де він став командиром стрілецького взводу. Під час акції стало відомо, що 23 липня 2026 року останки Дмитра ідентифікували — він загинув 28 червня 2025 року поблизу села Веселе на Донеччині. 3 серпня захисник повернувся додому на щиті.
Якщо ви чекаєте на звістку про близьку людину, важливо не залишатися наодинці зі своїми переживаннями. Шукайте підтримку в родинах, які переживають подібне, діліться спогадами та вірте в повернення. Наступна зустріч родин у Крижополі відбудеться 30 серпня під час забігу пам'яті Героїв. Це ще одна нагода відчути, що ви не самі.
