102 роки, 51 рік стажу й мрія про перемогу: історія Ганни Саприки зі Слов'янська

Чи замислювалися ви, що стоїть за цифрою «102» у чиємусь паспорті? Для мешканки Слов'янська Ганни Саприки це не просто роки, а ціла історія, у якій вмістилися і втрачені плани, і довга праця, і родина, яку вона плекала десятиліттями.

Ганна Дмитрівна народилася 20 вересня 1924 року в селі Богородичне. Там же закінчила середню школу, будувала плани на майбутнє — та їм не судилося здійснитися. На ранок після випускного почалася війна. Замість навчання жінка пішла працювати до Святогірського госпіталю.

Згодом вона переїхала до Владивостока, де зустріла свого майбутнього чоловіка Михайла Івановича. Разом вони повернулися до Слов'янська. Там Ганна Дмитрівна закінчила Краматорський торговий технікум, працювала завідувачкою магазинів, а згодом її перевели до місьторгу. Її трудовий стаж — 51 рік. Жінка має звання «ветеран праці» та «учасник війни».

Разом із чоловіком Ганна прожила 30 років, подружжя виховало доньку й сина. Нині в іменинниці 5 онуків, 7 правнуків і праправнук. Живе вона разом із донькою Оленою Михайлівною.

Про ювілей розповів очільник Слов'янської МВА Вадим Лях. За його словами, вік дається взнаки: після перенесеної хвороби Ганна Дмитрівна практично не ходить, погано чує і бачить. І попри це має мрію — дожити до закінчення війни, щоб після перемоги за столом у бабусиному будинку зібралася вся велика родина.

Коротко: Ганні Саприці зі Слов'янська виповнилося 102 роки. Вона пережила війну, 51 рік пропрацювала в торгівлі, виховала доньку й сина, має 5 онуків, 7 правнуків і праправнука. Найбільше її бажання — дочекатися перемоги й зібрати всю родину за одним столом.