Цимбалюк про Світлицьку та її доньок: «Я полюбив її такою, якою вона є»

Що насправді означає «жінка з причепом» — і чому такі ярлики не працюють у дорослих стосунках? Тарас Цимбалюк поділився власним досвідом, і його слова варті уваги.

Роман актора з Оленою Світлицькою вже не приховують: пара з'являється разом і ділиться спільними моментами. Та в Мережі знайшлися ті, кого зачепило, що в коханої Цимбалюка двоє доньок від попереднього шлюбу. Актор зізнався, що почав натрапляти на коментарі на кшталт «У тебе жінка з причепом…»

«І мене не тригерить слово „причеп“, я просто намагаюся збагнути певну логіку, тобто, якщо жінка, яка приходить у твоє життя з якоюсь історією, вона в соціумі позиціонується як менш цінна?» — емоційно відповів Цимбалюк.

Для нього самого привабливими в Олені стали зовсім інші риси: уміння любити, емпатія, чуттєвість. А материнство, переконаний актор, лише додало їй особливих рис. Водночас він визнає: стосунки з жінкою, у якої є двоє дітей, справді вимагають більше зрілості та готовності враховувати життя одне одного.

«Так, стосунки з жінкою з двома дітьми — вони складніші, це не тепла ванна, ти не будеш тут центром всесвіту. І це, до речі, корисна штука для дорослого егоїстичного мужика, бо ми часто плутаємо хороші стосунки зі зручними», — поділився артист.

Головне ж — не сприймати такі стосунки як «прийняття» жінки попри її дітей. Цимбалюк наголошує: для нього доньки Олени — невіддільна частина її життєвої історії.

«Тому я не прийняв Оленку, попри те, що у неї є двоє діток — це неправильна постановка. Я полюбив її такою, якою вона дійсно є. А діти — це частина її шляху», — пояснив актор.

А ще Тарас описав характер коханої: назвав її дуже емоційною та порівняв із торнадо, за яким готовий іти. Материнство, на його думку, не забрало в Олени яскравості, а навпаки — спрямувало цю енергію в нове русло.

«Моя кохана, моя Оленка — вона як торнадо, вона дуже емоційна, і я готовий за цим йти, і от саме материнство воно дуже красиво її заземляє. Воно її не змінює, воно не забирає її унікальний стержень — воно дає абсолютно новий унікальний напрямок», — сказав Цимбалюк.

Якщо коротко: історія людини — не багаж, який тягне назад, а частина її глибини. І коли поруч є той, хто бачить цю глибину, а не ярлики, стосунки стають не зручними, а справжніми.