Як знайти житло поблизу дому після евакуації: досвід прикордонних громад Чернігівщини

Що робити, якщо через обстріли доводиться виїжджати з дому, а грошей на житло в центральних чи західних областях немає? Досвід прикордонних громад Чернігівщини показує: чимало переселенців осідають за кілька десятків кілометрів від рідного села — ближче до родини, лікарні, школи й транспорту.

73-річна Тетяна Букатіна з Мощенок Городнянської громади, що за вісім кілометрів від російського кордону, виїхала влітку разом із маломобільним онуком. Родина скинулася і придбала їм будинок за 5 000 доларів у передмісті Городні. Жінка каже, що вдома було небезпечно: «Розбили продуктовий магазин, клуб, лікарню». Водночас далеко їхати не хотіли — у Городні живе донька, у Чернігові онук. У ремонт родина вже вклала дві тисячі доларів, а для онука обладнали окрему кімнату.

Якщо ви шукаєте житло в прикордонній громаді, варто знати кілька практичних моментів.

Перше: зверніться до місцевої ради чи старостату. Саме громади часто купують будинки для своїх ВПО. У Хрипівці та Півнівщині оселилися 70 переселенців у 26 будинках: для восьми родин житло придбала Городнянська міська рада, 14 сімей купили самостійно, двоє орендують і планують викупити. Староста Олександр Ткаченко пояснює: «Більшість людей не має грошей, аби придбати житло на Черкащині чи Полтавщині... Тому повертаються до громади, осідають у селах, де можуть купити хату».

Друге: обирайте село з транспортом та інфраструктурою. Пенсіонери Галина та Володимир Коваленки переїхали з Лемешівки до Смичина, де маршрутки курсують близько 20 разів на день. «У нас машини немає, а з дитиною треба їздити до лікарні. Тому ми хотіли, щоб село біля траси було», — розповідає Галина. У Смичині та Дібрівному нині живуть 13 родин переселенців — близько 40 людей.

Третє: будьте готові до зростання цін. У Хрипівці будинки подорожчали щонайменше вдвічі, у Смичині коштують 4–7 тисяч доларів, у Киселівці — 250–300 тисяч гривень. У Волосківцях продають два будинки — за 600 тисяч і мільйон гривень. Віктор Мороз із Прибині придбав дім у Киселівці трохи більш ніж за 5 000 доларів і вважає ціну завищеною, але мусив позичити гроші.

Четверте: перевіряйте документи. Багато сільських хат фактично випадають із ринку через юридичні проблеми. Староста Волосківців Юрій Андрійченко оцінює частку таких будинків у селі близько 60%. В.о. міського голови Мени Юрій Стальниченко додає: «Староста без власника не може нічого вирішити». Якщо власники за кордоном або невідомо де — оформити житло складно й дорого.

Водночас переселенці оживляють села. У Савинках завдяки 22 дітям вдалося зберегти школу, а ще тут відкрили «Пункт здоров'я». «Чим більше їх, тим живіше село, доглянутіші вулиці», — каже староста Смичина Юлія Новик.

Коротко: якщо плануєте переїзд у прикордонну громаду — питайте про житло в місцевій раді, обирайте село з транспортом і лікарнею, ретельно перевіряйте документи на будинок і закладайте в бюджет можливе зростання цін.