Декрет і сироварня: історія мами сімох дітей із Сумщини
Чи можна перетворити хобі на бізнес, перебуваючи у декретній відпустці з сьомою дитиною? Історія Наталі Перекопської із села Суха Грунь на Роменщині доводить: так, якщо скористатися грантовою підтримкою.
Наталі 41 рік, вона 20 років пропрацювала фельдшеркою у рідному селі. Після закриття медпункту перейшла на посаду медичної сестри в центр первинної медичної допомоги в Липовій Долині. Зараз жінка у декреті — це її сьома дитина. І саме декретна відпустка стала поштовхом для втілення давньої мрії про власну сироварню.
«Це у мене сьома дитина, я в декрет не ходила ні з одною дитиною. У два місяці я виходила на роботу. До дитсадка я тягала з собою на роботу, по селу із коляской. Перших двох дітей мені покійна свекруха помогла, а далі все сама. Хоч за сьомим кругом вирішила посидіти в декреті. І от як кажуть, сиділа жінка, скучала», — розповідає Наталя.
Ідея зайнятися переробкою молока виникла невипадково: закупівельні ціни на молоко впали настільки, що здавати його стало економічно невигідно. Якщо раніше літр приймали по 10 гривень, то тепер, за словами жінки, «здавати молоко стало дешевше, ніж воду». У селі на все залишилося лише 12 корів.
Навесні Наталя побачила оголошення про грантову програму для жінок Mercy Corps BLOOM. Попри сумніви, подала заявку з фотографіями своєї крафтової продукції та пройшла відбір. Разом із координаторами проєкту розробила бізнес-план. У квітні заявку затвердили, і жінка отримала 210 тисяч гривень, які потрібно було освоїти до кінця травня.
На грантові кошти Наталя придбала ще одну корову чорнорябої української молочної породи з племзаводу «Михайлівське», а також обладнання: автоклав для згущеного молока, коптильню холодного копчення, холодильник для визрівання сирів, сироварню на 40 літрів, виробничий стіл та мийку. Все надійшло у червні, і відтоді жінка активно експериментує з рецептурами.
Зараз у господарстві дві дійні корови, які дають близько 25 літрів молока на день. Для переробки щодня використовується 12–15 літрів, з яких виходить приблизно кілограм готової продукції. Процес виготовлення сиру займає близько шести годин постійного контролю температури та кислотності. В асортименті — масло, сир «косичка», моцарела та згущене молоко. Від твердих сирів поки відмовилися через ризик відключень електроенергії.
Проблем зі збутом немає: продукцію швидко розкуповують односельці через «сарафанне радіо». Частину споживає велика родина. Прибуток поки мінімальний через високі витрати на утримання корів — зернові, макуха, соєвий шрот та біовітамінні добавки. Є й інша проблема: у селі немає фахівців зі штучного запліднення, тож спарувати корів складно.
«Щоб сказати, що я золоті гори ворочаю, то ні. Щоб вийти на нормальний прибуток — трішки більше потрібно молока. Я зі своїх корів більше вижати не можу», — зізнається Наталя.
Жінка мріє придбати корову породи Швіц, чиє молоко найкраще підходить для сироваріння, та збудувати окреме приміщення для сироварні за всіма нормами. Якщо ситуація з електропостачанням стабілізується, планує розширити асортимент напівтвердими та твердими сирами, а також сирами з пліснявою. «Я розумію, що якщо не здаватися, то все вийде», — ділиться планами підприємиця.
