Історія 20-річного Героя з Ніжина: як врятувати побратимів ціною власного життя
Станіслав Колесник пішов на війну потай від родини у 19 років. Його перший бойовий вихід став випробуванням, а останній — подвигом, який врятував цілий підрозділ.
Коли молода людина вирішує стати на захист країни, попри юний вік і хвилювання рідних, це завжди викликає повагу. Історія Станіслава Колесника з Ніжина — саме про такий свідомий вибір, зроблений за покликом серця.
Станіслав народився 9 червня 2005 року в Ніжині на Чернігівщині. Після школи він опанував фах тракториста-машиніста в аграрному ліцеї, а згодом працював комплектувальником на підприємстві «Ніжинхліб». Ще з юнацьких років його вирізняли внутрішня сила та гостре відчуття справедливості.
Щойно з'явилася можливість долучитися до армії добровільно з 18 років, Станіслав не вагався. 13 березня 2025 року він потайки від родини підписав контракт із ЗСУ. Це рішення ухвалив сам, попри те, що законодавство повністю звільняло його від мобілізації.
У складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка солдат із позивним Стонік швидко зарекомендував себе як дисциплінований і витривалий боєць. 29 червня 2025 року, під час свого першого бойового виходу, він успішно зачистив кілька ворожих окопів.
Та справжній подвиг він здійснив 2 липня 2025 року поблизу села Кам'янка Куп'янського району Харківської області. Під час штурму група потрапила у засідку. У критичний момент Станіслав прийняв основний удар на себе й до останнього подиху прикривав відхід побратимів. Завдяки його мужності підрозділ вийшов із оточення — у тому бою загинув лише він, врятувавши всіх інших.
За особисту мужність воїна посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. 23 листопада 2025 року Герой знайшов останній спочинок на Фрунзівському кладовищі в рідному Ніжині. У нього залишилися мати, вітчим та двоє молодших братів.
Рідні та побратими звернулися з петицією про присвоєння Станіславу Колеснику звання Героя України (посмертно). Ця історія — нагадування про те, що справжня мужність не має віку, а свідомий вибір захищати рідних і країну — найцінніший дар, який можна лишити по собі.
