Родина з Волині, де росте 10 дітей, чекає на 11-го: секрети щастя

5 серпня 2026, 10:27 ·820 слівредакція

Як зберегти гармонію у великій родині та не втратити себе? Історія подружжя з Волині, яке виховує десятеро дітей і чекає на 11-го, доводить: усе можливо, коли є любов і взаємоповага.

Уявіть дім, де щодня лунає дитячий сміх, де панує затишок і ніколи не буває тиші. Саме так живе родина Зінаїди та Панаса Сусликів із села Прилісне на Волині. Подружжя вже 15 років разом, виховує шістьох донечок і чотирьох синочків, а зовсім скоро в їхній оселі з'явиться ще один малюк.

І Зінаїда, і Панас виросли у великих сім'ях, тож мріяли про власний великий рід. Сьогодні вони зізнаються: кожна дитина — це найбільше щастя, хоч і з хвилюваннями.

Секрет родинного затишку простий: щодня, прокинувшись, усі обіймаються. Це допомагає залишити позаду нічні тривоги й налаштуватися на спокійний день. Поки мама готує сніданок, тато збирає дітей, щоб поговорити: спершу слухають найменших, потім — старших. Такі сімейні зустрічі вранці та ввечері, за словами Панаса, допомагають зберігати мир у домі та уникати сварок.

Побут великої родини тримається на взаємодопомозі. Тут нікого не змушують — діти наслідують батьків. Навіть найменша донечка, якій у листопаді виповниться чотири роки, уже охоче допомагає: може витерти чи прибрати. Субота — час спільного прибирання: сини відповідають за подвір'я та автомобіль, дівчатка підсобляють мамі по дому. Старші діти вже вміють самостійно приготувати обід.

А ще в родині є традиція — власний календар днів народження. Оскільки святкують майже щомісяця, діти змалку вчаться дарувати радість: збирають гроші, щоб придбати братикам і сестричкам подарунки. Батьки ж намагаються вивезти всю родину на природу.

Панас часто буває в роз'їздах — як волонтер возить допомогу на Схід України. Та де б він не був, знає: його найбільша опора — дружина. «Якби не вона, я б нічого не зробив. Я ніколи не чув, щоб вона казала: "Мені важко" чи "Я не можу"», — ділиться чоловік.

Нещодавно Зінаїда отримала почесне звання «Мати-героїня». Та за цим статусом — звичайні батьківські переживання, особливо в час війни. Панас закликає не боятися народжувати дітей, адже саме вони — найбільше багатство.

Історія цієї родини — нагадування: сімейний лад тримається не на безтурботних обставинах, а на міцному плечі батька, безмежному серці матері та здатності бути пліч-о-пліч перед будь-якими випробуваннями.