Патронатна родина з Малина: як приймати дітей і не втратити себе

Тетяна Степова з Малина на Житомирщині разом із чоловіком Андрієм виховує п'ятьох власних дітей. Два з половиною роки тому вони вирішили розширити родину і стали патронатними вихователями. За цей час через їхній дім пройшли 18 дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Вісім із них вже повернулися до рідних батьків, ще п'ятеро зараз живуть в інших сім'ях.

Спочатку подружжя планувало усиновлення, але про патронат дізналися з оголошення. Тетяна звернулася до служби у справах дітей, зібрала необхідні документи та пройшла навчання. Зараз у їхньому будинку разом із власними дітьми живуть ще п'ятеро патронатних.

Перша ніч після приїзду дітей була для жінки непростою: вона хвилювалася, чи не налякані малюки в чужому домі, тож майже не спала. Згодом родина прийняла ще двох дітей, а за місяць — ще одного хлопчика. Для кожного облаштували окреме місце, придбали меблі, іграшки та одяг.

Тетяна радить не чекати, що всі діти адаптуються однаково швидко. Маленькі звикають легше: наприклад, дівчинка, яка приїхала у віці півтора року, вже за кілька днів почувалася як удома. А от підлітки можуть бути замкненими. Жінка згадує 14-річну вихованку, якій знадобився час, щоб розкритися і звикнути до нової домівки.

Діти по-різному звертаються до виховательки: молодші кажуть «мама», старші — «тьотя Таня». У побуті Тетяні допомагає 25-річна донька Єлизавета, яка хоч і живе окремо, але регулярно приїжджає погуляти з малечею чи погодувати її.

Жінка сама готує для великої родини — каже, що це не проблема, адже раніше працювала кухаркою. Доводиться вчити дітей і елементарних навичок: деякі не вміють чистити зуби чи митися, і привчити їх до щоденної гігієни буває складно.

На подвір'ї облаштована ігрова зона з манежем та іграшками, де граються всі діти. На знак вдячності малеча часто дарує Тетяні польові квіти, іноді навіть приносячи їх із сусідських клумб — тоді жінка пояснює, що так робити не можна.

Розлучатися з дітьми, до яких звикаєш, непросто, навіть розуміючи, що це робота. Але особливо важким для родини став жовтень 2025 року, коли на фронті загинув старший син Тетяни Владислав. Жінка зізнається: саме діти, які зараз живуть у їхньому домі, допомагають їй триматися і відволікатися від горя.

У травні 2025 року Тетяні Степовій присвоїли звання «Мати-героїня». У Малинській громаді таких родин три, і разом вони виховують 13 дітей. Зараз ще один кандидат збирає документи, щоб створити патронатну родину — можливо, ваша історія стане наступною.