Костопіль прощається з Володимиром Токарем: родина чекала на нього 29 місяців
У вівторок, 15 вересня, Костопільська громада проведе в останню дорогу захисника Володимира Токаря. Понад два роки рідні жили з надією, що він зник безвісти, а не загинув.
Чи можна попрощатися з людиною через два з половиною роки після її смерті? Для родини Володимира Токаря з Костополя цей день нарешті настав. 29 місяців рідні чекали, щоб повернути його додому.
Володимир народився 7 травня 1989 року в Костополі, навчався у місцевій школі №5. Працював у Києві та Запоріжжі, займався утепленням фасадів, а згодом у Костополі опанував професію каменеобробника.
Строкову службу він не проходив через проблеми із зором. Та коли почалася повномасштабна війна, не став ухилятися від обов'язку. 24 березня 2023 року Володимир отримав повістку, до вересня проходив підготовку, а 8 вересня вирушив на Куп'янсько-Лиманський напрямок. Служив стрільцем-санітаром у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. За мужність після одного зі штурмів отримав подяку від бригади, а з березня 2024 року виконував завдання на Покровському напрямку.
Востаннє рідні чули його голос 11 квітня 2024 року. Наступного дня Володимир загинув під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області. Остаточно підтвердити це вдалося лише тепер.
«Ми дуже переживали за нього, просили не їхати, але він завжди казав, що мусить виконувати свій обов'язок. Він ніколи не ховався за чужими спинами. 11 квітня 2024 року ми востаннє з ним говорили. Він телефонував, сміявся, як ніколи, і казав, що все буде добре. Після цього він пішов на бойове завдання, а далі ми дізналися від побратима, що він загинув. 29 місяців ми чекали, коли зможемо повернути його додому, щоб гідно попрощатися з ним», — розповіла сестра захисника Ірина.
Поки Володимир вважався зниклим безвісти, його бригада відзначила його медалями «Ветеран війни», «Учасник бойових дій» та нагрудним знаком «Хрест воїна-єгеря». Перше співпадіння ДНК-профілю отримали 22 липня 2026 року, а на початку вересня родині повідомили про остаточне підтвердження та встановлення факту загибелі.
«Володимир був дуже доброю людиною. Він нікого не ображав, завжди підтримував і допомагав, чим міг. Добрий, щирий та усміхнений», — згадує мама Наталія.
У захисника залишилися мама, тато, сестра та племінники.
Якщо ви хочете віддати шану воїну, 15 вересня можна долучитися до прощання. О 09:30 жалобний кортеж заїде в Костопіль і рухатиметься вулицями Рівненська — Б. Хмельницького — В. Стуса — В. Сухомлинського. О 12:30 відбудеться літія біля домівки за адресою вул. В. Сухомлинського, 7. О 13:00 — чин похорону в соборі Петра і Павла. Після цього процесія вирушить на майдан Тараса Шевченка, де відбудеться загальноміське прощання. Поховають Володимира Токаря на «Новому» кладовищі в Костополі.
Вічна пам'ять і шана Герою, який віддав життя за Україну.
