Історія 15-річної Калини з Коростеня, яка закрила племінницю від уламків, увійшла до музею

15-річна Калина Папроцька з Коростеня на Житомирщині разом із дворічною племінницею Амірою перебувала на подвір'ї, коли 3 квітня 2026 року російські війська атакували місто. Після сигналу повітряної тривоги дівчата не встигли дійти до укриття. Вибухова хвиля відкинула їх приблизно на вісім метрів, а Калина закрила собою племінницю від уламків скла. Тепер ця історія увійшла до Музею «Голоси Мирних».

«Хвиля вiдчувалася така, як на морі, але була прозора. Вона мене підхопила, ноги відразу стали ватні, я не могла стояти. Аміру я тримала біля себе, закривала від скла, яке летіло», — пригадує Калина.

Обидві дівчини отримали поранення. Будинок родини зазнав пошкоджень, постраждали й сусідні оселі. За даними МВС, внаслідок атаки на Коростень були пошкоджені та зруйновані будинки близько 200 людей, 11 людей постраждали, одна жінка загинула.

Після обстрілу Аміра почала боятися гучних звуків і виходити на подвір'я. «Психологічно постраждала дитина, вона боїться гучних звуків, боїться, коли мопед чи мотоцикл їде. Раніше, як тільки вона почує стукіт, бо тут же ремонтні роботи йдуть, вона одразу бігла до мене на руки. Дитина не може це забути», — розповідає мама Аміри Дарина Папроцька.

Калину відзначили нагородою рятувальники ДСНС. Сама дівчина пов'язує свою реакцію під час атаки із заняттями баскетболом. «Вже скільки часу пройшло, а я про це думаю. Якби я її не встигла взяти, усе це скло могло б травмувати Аміру. Дуже страшно, що я могла не встигнути, могла не бути поруч. Для мене це дуже страшно», — говорить вона.

Що варто зробити вам

1. Визначте укриття заздалегідь. Найближче підвальне приміщення, паркінг або хоча б капітальна стіна без вікон — про це варто подумати до сигналу тривоги, а не під час нього.

2. Не виходьте на подвір'я під час тривоги. Найкоротший шлях до безпеки — залишитися в приміщенні подалі від вікон, а не бігти через двір.

3. Тримайте дитину біля себе. Якщо поруч є малюк, тримайте його на руках або за руку, щоб у разі потреби одразу закрити від уламків.

4. Зверніться по психологічну допомогу. Якщо дитина боїться гучних звуків, не залишайте це без уваги — фахівець допоможе їй поступово повернутися до звичного життя.

5. Поговоріть із підлітками про безпеку. Калина не розгубилася завдяки швидкій реакції — і це врятувало життя.

Коротко: історія Калини Папроцької — це нагадування, що підготовка та мить рішучості можуть захистити найрідніших. Подумайте вже сьогодні, де ви укриєтеся і як діятимете, якщо тривога застане вас з дитиною.