I
InfoWomanЖінка, родина, кар'єра
Знайти

Автопробіг єдності та пам'яті: як родини зниклих безвісти шукають підтримки

·466 слівредакція
Автопробіг єдності та пам'яті: як родини зниклих безвісти шукають підтримки

30 серпня на Рівненщині вперше в Україні провели автопробіг, присвячений зниклим безвісти та військовополоненим. Як долучитися до такої акції та чому це важливо — розповідаємо далі.

Ви, напевно, чули про Міжнародний день зниклих безвісти, який відзначають 30 серпня. Цьогоріч саме на Рівненщині відбувся перший в Україні «Автопробіг єдності та пам'яті». Його ініціювала громадська організація «На Щиті» Буковина, а підтримали акцію у 22 областях України. Якщо ви також чекаєте звісток про близьку людину, цей матеріал для вас.

Ідея об'єднати родини у такий спосіб виникла у представників Чернівецької місії «На щиті». У Рівному організаторка Надія Гвоздик розповіла, що місто взяло на себе важливу роль — поєднати Рівненщину та Волинь. «Цей пробіг нам потрібен для того, щоб підсвітити цю проблему, яка є, яка існує — не лишити родини наодинці зі своїм горем, зі своєю бідою», — зазначила вона.

Колона з Рівного вирушила до кордону з Волинською областю, де родини обмінялися «Прапорами Надії». Це не просто символ: на таких стягах залишають імена зниклих безвісти. Леся Кундас із Костополя, яка розшукує брата Леоніда з 2024 року, каже, що на прапорі, який передали Волині, — близько сотні імен. А сама акція зібрала понад 50 автівок.

Чому це важливо? Любов Корнелюк, чий чоловік зник безвісти торік, пояснює: «Ми привертаємо такими акціями увагу, щоб чим більше про них говорили, щоб чим більше займалися їхнім пошуком, їхнім поверненням. Тому що за кожним іменем, за кожною буквою знаходиться ціла родина, яка в невідомості».

Особливий символ акції — блакитно-чорний прапор «Між небом і землею», який у 2025 році створила Тетяна Бандрівська, дружина загиблого військового, що вважався зниклим безвісти. Вона пояснила: жовто-блакитний стяг України взяли за основу і додали тінь, яка відображає стан невідомості, у якому живуть і зниклі, і їхні родини.

До заїзду з Волині приєдналися понад 20 автівок. Співорганізаторка Ірина Голубкова, сестра зниклого безвісти, наголосила: «Зниклий безвісти — це найгірший статус. Він не є діючим військовослужбовцем, він не є полоненим офіційно, він не є живим, щоб він знаходився вдома». Після завершення пробігу учасники з Рівненщини долучилися до щотижневої акції нагадування у центрі міста.

Якщо ви хочете підтримати родини зниклих безвісти, зверніть увагу на подібні заходи у вашому регіоні. Долучитися можна навіть без авто — достатньо прийти на акцію, підписати «Прапор Надії» чи просто поширити інформацію. Головне — не лишатися осторонь, адже за кожним іменем стоїть ціла родина, яка чекає.

Читайте також