Артпікнік «Кримотерапії»: як творчість допомагає згадати Крим
У Києві в Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка відбувся артпікнік проєкту «Кримотерапія». Кримськотатарські жінки, рідні загиблих і зниклих безвісти військових та громадські діячки створювали вибійки з орнаментом орнек і ділилися спогадами про півострів.
Чи може мистецтво стати тим місцем сили, яке допомагає пережити біль і повернутися думками додому? У Києві в межах ініціативи «Кримотерапія» організували артпікнік, де жінки, які втратили близьких або чекають на звістку про них, разом із мисткинею Юлією Кучеренко опановували техніку вибійки на тканині.
Захід підготувала громадська організація «Qadın Divanı». Учасниці наносили фарбу на штампи з елементами кримськотатарського орнаменту орнек і створювали власні композиції. Паралельно вони згадували улюблені місця в Криму, родинні страви та традиції.
Ельміра Баранова, мати зниклого безвісти військовослужбовця Ернеста Баранова, розповіла, що такі зустрічі дають їй відчуття причетності до спільноти й можливість нагадати суспільству про родини, які чекають. «Я хочу, щоб суспільство розуміло і було в курсі того, що переживають такі сім'ї. Не для того, щоб почути слова підтримки. Просто щоб люди знали, що відбувається насправді», — поділилася вона.
Для неї Крим — це дім. «Крим — це і є дім. Я думаю, кримські татари ніде більше не зможуть повністю зберегти свою ідентичність. Саме тому так хочеться якнайшвидше повернутися додому — до Криму», — зазначила Баранова.
Левіза Джелялова, дружина Надзвичайного і Повноважного Посла України в Туреччині, за останні роки по-новому відкрила для себе природу півострова. «Для мене Крим — це земля в повному сенсі цього слова. Це і батьківський дім, і природа, і люди, які там живуть. Саме тому він назавжди залишається моїм домом», — сказала вона.
Пані Джелялова також пригадала, як під час ув'язнення Нарімана Джеляла знайшла своє місце сили в горах. «Коли ми піднялися на Чатир-даг, я вперше відчула, що таке свобода. Там забуваєш про всі утиски, тюрми й проблеми. Коли спускаєшся, ніби стаєш іншою людиною — сильнішою і більш наповненою», — розповіла вона.
Координаторка ГО «Qadın Divanı» Айше Умерова повідомила, що це вже шостий захід проєкту та четвертий творчий формат. За її словами, арттерапевтичні практики допомагають відволіктися від постійного стресу, заземлитися та відновити внутрішній ресурс. Організатори свідомо формують змішані групи, щоб учасниці могли спілкуватися й не залишатися наодинці зі своїм болем.
Мисткиня Юлія Кучеренко пояснила, що для майстер-класу створили набір штампів з елементами орнека. Це не традиційна вибійка, а нове прочитання орнаменту в межах культури «Кримотерапії». «Культуру можна не лише зберігати, а й розвивати. Важливо створювати нові форми, спираючись на традиції. Мені здається, саме це зараз і відбувається», — підсумувала вона.
Творчість, спогади та спілкування — простий рецепт, який допомагає жінкам відчути себе сильнішими й на мить повернутися додому.
