Звинувачення у СЗЧ: як родині захистити військового

Звинувачення у самовільному залишенні частини (СЗЧ) не завжди означає, що військовий скоїв злочин. Часто це наслідок бюрократичних помилок, тривалого лікування або навіть полону. Якщо вашого рідного звинуватили у СЗЧ, важливо діяти швидко та правильно.

Юрист Артем Бондар наголошує: перші 48 годин після виявлення факту СЗЧ є критичними для збору доказів, які стануть основою виправдання. Спочатку з'ясуйте, на якій стадії перебуває справа. Якщо документи у військовій частині — триває службове розслідування, і ситуацію можна врегулювати без правоохоронців. Якщо справу передано до Військової служби правопорядку — оголошено розшук, і варто надати докази поважних причин відсутності (лікарняні тощо). Якщо матеріали вже у ДБР — кримінальне провадження зареєстровано, і без професійного адвоката не обійтися.

Родина може зібрати важливі докази: медичні документи (обстеження, виписки, направлення на ВЛК), службове листування (рапорти, скриншоти з «Армії+», поштові квитанції), підтвердження сімейних обставин, контакти свідків та командування, а також запити на гарячі лінії Національного інформаційного бюро та Координаційного штабу. Усі оригінали варто відсканувати та зберегти у хмарному сховищі. Також складіть хронологічну таблицю: де перебував військовий, коли востаннє виходив на зв'язок, які завдання виконував.

Окрема ситуація — коли бійця подали як СЗЧ через бюрократичні збої: розбіжності між датою виписки та виходом з госпіталю, втрачені рапорти або неприбуття до нової частини. У такому разі збирайте будь-які докази присутності військового на новому місці: повідомлення, фото, покази свідків.

Юристи застерігають: не вигадуйте хвороби чи сімейні обставини — це може бути розцінено як допомога в ухиленні від служби. Не пишіть пояснення без адвоката, не конфліктуйте з командирами, не публікуйте в соцмережах фото, назви підрозділів чи координати. Не обговорюйте плани у відкритих чатах — це може стати доказовою базою для обвинувачення.

Головне — не поспішайте приймати звинувачення на віру. Проведіть швидку перевірку: з'ясуйте обставини останнього зв'язку, опитайте побратимів, зробіть запити до координаційних штабів, щоб виключити поранення, евакуацію чи полон.