«Гра ТЦК» і подушка на обличчі: що робити, якщо ваша дитина зазнає цькування на зборах

До столичних правоохоронців звернулася жінка: за її словами, під час навчально-тренувальних зборів за кордоном її 9-річний син зазнавав психологічного та фізичного насильства з боку інших малолітніх учасників. Слідчі Оболонського управління поліції внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 137 Кримінального кодексу України — йдеться про неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. У межах провадження встановлюють обставини, опитують свідків і очевидців, а також мають надати правову оцінку діям тренерського складу та супроводжуючих осіб. Розслідування триває, інших деталей у поліції не розкривають.

Мати хлопчика, Наталія Севрюк, розповіла, що її син Тимофій поїхав до Болгарії у складі хокейної команди «Київські бульдоги» від спортивної школи «Ринг». За її словами, під час поїздки інші діти неодноразово знущалися з нього: били, висміювали, кидали його одяг у басейн. Найсерйозніший, за її словами, епізод стався в готелі під час тихої години: один хлопчик нібито тримав Тимофія за ноги, поки інший душив його подушкою, а ще одна дитина спостерігала й сміялася.

«З моєї дитини зробили “ухилянта”, він лежав лицем у подушку, голова була накрита ще однією подушкою, ноги були замотані в ковдру, ще й їх тримали, двері в кімнату були зачинені на замок. Його душили», — розповіла Наталія. За її словами, діти називали це «грою ТЦК».

Особливо болісно родина сприйняла ці образи через те, що батько хлопчика — військовий і Герой України, який із перших днів повномасштабної війни служить на передовій. Мати каже, що син сам не розповідав їй про знущання — про ситуацію вона дізналася від іншої мами. Після цього Наталія забрала хлопчика зі спортивної школи та звернулася до правоохоронців. Нині дитина відвідує психолога та невролога.

Що з цього варто взяти до уваги, якщо ваша дитина їде на збори чи в табір

1. Питайте не лише «як тренування?», а й «з ким ти сьогодні був поруч?», «що було найнеприємніше за день?». Діти часто мовчать про цькування — соромляться або бояться, що їх вважатимуть винними.

2. Домовтеся про щоденний короткий зв’язок: дзвінок або повідомлення у зручний час. Навіть кілька хвилин щодня допомагають помітити зміни в настрої.

3. Заздалегідь уточніть, хто з дорослих відповідає за дітей поза тренуваннями — у готелі, в їдальні, під час відпочинку. І як саме ця людина діє, якщо між дітьми стався конфлікт.

4. Зафіксуйте все, що викликає занепокоєння: дати, час, слова дитини, імена причетних, реакцію тренерів. Це стане в пригоді під час розмови зі школою та з правоохоронцями.

5. Якщо йдеться про побої, удушення чи замкнені двері — це не «дитячі пустощі». Звертайтеся до поліції та до психолога: дитині потрібна підтримка фахівця, а не лише розмова з батьками.

Коротко: безпека дитини на зборах — це відповідальність дорослих, а не випробування, яке вона має пройти сама. Тримайте контакт, ставте конкретні запитання, фіксуйте факти й не зволікайте зі зверненням по допомогу, якщо ситуація виходить за межі звичайного конфлікту.