«Моя мрія здійснилася 12 разів»: історія родини Семенюків з Волині, яка виховує 13 дітей

Дитячий будинок сімейного типу подружжя створило у 2020 році. Нині тут виховують 13 дітей: двох усиновили, десятьох прийняли на виховання, одна дитина — біологічна. Шестеро дітей мають інвалідність.

Історія Алли Семенюк, родом з Ківерців, почалася ще зі школи №4 — навпроти був дитячий будинок «Сонечко». «Чомусь вже у старших класах я бачила діток, які кричали завжди «мамо» і от мені воно так аукнулося і я собі подумала, що коли виросту, візьму одну дитину. І моя мрія 12 разів здійснилася», — пригадує жінка.

Після народження доньки разом із чоловіком вирішили усиновити хлопчика. «Саша — наш перший усиновлений син і Мар'яна — його рідна сестра. Ми всиновили у 2011 році двох рідних діток, — розповідає Алла. — Були публікації у газеті: «Хочу бути маминим сонцем» і там був наш Максим».

Якщо ви теж замислюєтеся про усиновлення або прийомну сім'ю, ось на що варто зважити.

Не чекайте «ідеальної» дитини. «Кожен усиновитель хоче здорову гарну дитину з блакитними очима, щоб вона була схожа на них. Я по своїх дітках знаю, що дуже багато батьків з ними зустрічалися, знайомилися, але до усиновлення не дійшло, — каже Алла Семенюк. — Багато діток оперували, ми лежали в лікарні з ними. Досить не просто». Готуйтеся до лікарень, реабілітації та тривалого шляху — і саме там буде справжнє життя.

Домовтеся про розподіл обов'язків. У великій родині все тримається на співпраці. Діти допомагають готувати, прибирати на кухні, дивитися за меншими. За стіл усі збираються рідко — «лише на свята сідаємо. Тому що старші мусять рано їсти чи як прийдуть з роботи, менші то як гусочки — 10 разів на день їдять», — каже господиня. Батько у день візиту знімальної групи був на підмозі односельцям — копав картоплю.

Дайте старшим простір для мрій. Найстаршим дітям — 20 років, вони живуть окремо, наймолодшій — 7. 19-річний Олександр придбав мотоцикл: «Люблю кататися на мотоциклі, швидкість це все. Новий мотоцикл, 2026 року випуску. Обслуговувати його потрібно часто. Фільтра масляні міняти, колодки, ланцюг чистити». А Мар'яна мріє про роботу за кордоном і власне житло: «Якби ми переїхали за кордон, усе одно поверталися сюди б навідати маму, допомогти їй щось. Я мрію поїхати за кордон, знайти хорошу роботу, бути фінансово не від кого незалежним, купити квартиру, машину».

Дізнайтеся, які форми підтримки доступні саме вам. За словами регіональної консультантки Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Наталії Ляшук, прийняти дитину в родину можна через дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім'ю, патронат, опіку чи піклування. На Волині діє цільова програма підтримки сімейних форм виховання з фінансовою допомогою. «На сьогодні в області усиновлено у 2026 році 6 дітей. У судах розглядаються справи ще до 11 дітей. Понад 90 дітей прийнято під опіку та піклування рідних або визначено у прийомні сім'ї, — каже Наталія Ляшук. — Попри війну, все таки, люди йдуть в усиновлення».

Перевірте, чи відповідаєте ви вимогам. Усиновити можна дитину зі статусом сироти або позбавлену батьківського піклування. Не стануть усиновлювачами люди з проблемами зі здоров'ям, фінансовою нестабільністю, кримінальною історією, без житла або ті, хто не може гарантувати дитині стійкі та безпечні умови. Кандидати — громадяни України, які пройшли відповідне навчання; усиновити може й не лише подружня пара. Станом на 17 вересня на Волині працює 67 прийомних сімей, 47 дитячих будинків сімейного типу та понад 700 сімей опікунів і піклувальників.

Якщо хочете дізнатися більше про процедуру, на Волині діє «гаряча лінія» 0800 339 083, також можна звернутися на портал Dity.gov.ua або до служби у справах дітей.

Коротко: усиновлення — це не про ідеальні умови, а про готовність бути поруч щодня. Родина Семенюків — приклад того, що велика сім'я можлива, якщо є підтримка держави, розподіл обов'язків і багато тепла.