Мавзолей віком 2250 років у Китаї: що розповіли 30 жіночих поховань

Чи може давня гробниця розповісти про життя жінок, чиї імена історія не зберегла? Саме це питання постало перед дослідниками, які роками працювали в царському некрополі Цінь Шанчжаояо неподалік Сіаня.

Науковці припускають, що центральна гробниця комплексу могла належати імператриці-вдові Хуаян — прийомній бабусі першого імператора Цінь Ши Хуанді. Саме її політичні рішення зрештою привели до влади лінію, з якої походив Ін Чжен, котрий у 221 році до нашої ери об'єднав Китай. Центральну камеру ще в давнину ґрунтовно пограбували, тож підтвердити особу похованої за останками неможливо. Версія спирається на архітектуру мавзолею, його місце серед інших царських некрополів та історичні тексти.

Та найбільше уваги привернули 45 менших могил довкола головної. Дослідження, опубліковане 18 березня 2026 року в журналі Antiquity, охопило останки 43 людей із цих поховань. Науковці з Шаньдунського університету та Археологічного інституту провінції Шеньсі змогли визначити біологічну стать 30 людей — усі вони виявилися жінками.

Що ж показав аналіз кісток? Стан здоров'я цих жінок був поганий: сліди харчового стресу в ранньому віці та серйозне фізичне навантаження в дорослому житті. Найпомітніші зміни — у хребті, плечах, ліктях і передпліччях. Це ознаки тривалої повторюваної або важкої праці.

Місце поховання теж промовисте. Жінок поховали в окремій зоні між внутрішнім і зовнішнім ровами мавзолею. Тобто їхній статус визначав не лише побут, а й те, де вони спочили після смерті. Водночас дослідники не можуть ані підтвердити, що ці жінки особисто служили Хуаян, ані встановити точні причини їхньої смерті.

Як виникло це відкриття? Роботи на місці почалися 2018 року, коли фахівці обстежували територію під третю чергу розширення аеропорту Сіань-Сяньян. Увагу привернув захищений поховальний комплекс, відомий як Гунлін, над яким височів великий земляний насип. Дослідження 2022 року показали, що під ним — майже квадратний царський некрополь зі складною системою стін, ровів і поховань. Назву йому дало сусіднє село.

Масштаби вражають. Зовнішня огорожа тягнеться понад 600 метрів з півночі на південь і майже 590 метрів зі сходу на захід. Головна гробниця лежить під насипом, який і досі піднімається приблизно на 10 метрів. До поховальної камери ведуть чотири похилі проходи з різних боків — утворюється хрестоподібна підземна конструкція. Разом із проходами гробниця має близько 200 метрів зі сходу на захід і 188,5 метра з півночі на південь, а центральна камера залягає на глибині близько 26,4 метра.

Крім 45 малих могил, археологи нарахували ще 15 пов'язаних поховань і 62 ритуальні ями. Біля п'яти могил були окремі ями з колісницями та кіньми, а сім мали власні огороджувальні рови. Усе це — ретельно продумана система, де місце залежало від статусу, родинних зв'язків і становища при дворі. Попри пограбування центральної гробниці, на території збереглися 258 артефактів або груп предметів: керамічний посуд, бронзові ємності, залізні знаряддя, нефритові прикраси, агат і давнє скло.

Радіовуглецеве датування кісток із супутніх могил дало широкий діапазон — від 389 до 208 року до нашої ери. Це збігається із загальним датуванням комплексу, але не доводить, хто саме лежав у центральній гробниці.

Коротко: мавзолей Шанчжаояо, ймовірно, належав імператриці-вдові Хуаян, хоча прямих доказів немає. А 30 жіночих останків у супутніх похованнях розповіли про важку працю, погане здоров'я та чітку ієрархію навіть після смерті. Це рідкісний погляд на життя жінок при дворі Цінь.