У Чернівцях собаки допомагають долати тривогу: як працює центр каністерапії

Восьмикласниця Даша Забудько ходить на заняття вже півтора року. Її тато п'ятий рік на війні й приїздить додому лише двічі на рік у коротку відпустку. Дівчина розповідає, що після сеансів їй стає спокійніше, вона може виплакатись і поділитися тим, що накопичилося.

«Почала розуміти свої емоції, емоції інших, у нас стало менше дрібних сварок у сім'ї, типу "хто помиє посуд" чи "хто в магазин сходить"», — ділиться Даша. За її словами, вдома тепер панує більш врівноважена атмосфера.

Якщо ви або ваша дитина відчуваєте постійну тривогу чи напругу, варто знати: каністерапія — це не просто гра з собакою. Це структуровані заняття, де фахівці разом із тваринами допомагають розпізнавати емоції, знижувати стрес і розслаблятися. Психологиня та кінологиня Тетяна Короткова працює з собакою Тофі, яку взяла з притулку «Хвостики» у Місті Добра торік у лютому. Жінка переконалася, що тварина добре підходить для ролі асистентки.

«Вона дуже гарно працює з дітками, відчуває стан людини чи дитини. Може бути таке, що ми йдемо по вулиці, заплакала дитина, вона відразу загальмувала, ніби показує — "так, де, що, давайте з'ясовувати, виправляти ситуацію". У неї емпатійна складова дуже розвинена», — розповідає Тетяна.

Пані Тетяна працює переважно з військовими, родинами військових і сім'ями зниклих безвісти. Раз на місяць у центрі діє коло підтримки для жінок-переселенок і дружин військових. На заняттях поєднують арттерапію, психологічні вправи та тренінги, а собака супроводжує процес і знає, до кого підійти.

«Наша цільова аудиторія — це люди, які потребують якоїсь підтримки, щоб їх просто вислухали. Хоч на півтори години, але вони трошки можуть тут видихнути той свій біль, який їх супроводжує зараз», — каже психологиня.

Цікаво, що для різних відвідувачів фахівці обирають різні підходи. Психологиня та керівниця центру Антоніна Гошовська пояснює: з дітьми частіше використовують активні вправи, а з дорослими, чия нервова система виснажена, — заспокійливі.

«З дітками переважно використовуємо дофамінові реакції — побігти, догнати, зробити, щось отримати. А коли працюємо з військовими або з людьми, у яких досить розхитані емоційні реакції, нам, навпаки, потрібно стан цієї нервової системи стабілізувати, тому використовуємо окситоцинові реакції — опіка, погладити, пообнімати, подоглядати, погодувати», — розповідає Антоніна.

Окрім індивідуальних занять, фахівці проводять виїзні групові сесії у школах. Торік їх запросили до однієї з чернівецьких шкіл, де виявили булінг. За словами пані Антоніни, розмови про собачі зграї допомогли дітям відкритися й обговорити складну тему.

«Не просто прийти з собачкою, погратися, дати її погладити. Ми це робили саме через розмови про собачі зграї. Дуже багато змогли побачити і зрозуміти. І діти зрозуміли. Бо булінг — важка, складна тема, про яку стараються не говорити», — зазначає керівниця.

Якщо ви відчуваєте потребу в підтримці, знайте: центр каністерапії в Чернівцях працює за адресою вул. Тараса Шевченка, 32. Він є одним із чотирьох в Україні, які фінансує благодійний фонд. Записатися на безкоштовний сеанс можна через офіційний сайт. За півтора року роботи команда провела понад 260 групових та майже пів тисячі індивідуальних сеансів для понад 1300 відвідувачів. Згодом планують проводити виїзні сеанси каністерапії у громадах області.

Тож якщо ви шукаєте спосіб знизити тривогу, навчитися краще розуміти себе чи просто відпочити душею — спробуйте каністерапію. Іноді достатньо півтори години поруч із собакою, щоб відчути полегшення.