Фотовиставки про родини військових у Житомирі: як підтримати близьких

Війна триває, і багатьом родинам доводиться жити з болем невизначеності або втрати. У Житомирі до 19 серпня у торгово-розважальному центрі «Глобал» працюють дві фотовиставки, які варто побачити кожному, хто шукає слова підтримки для близьких військових або хоче вшанувати їхню пам'ять.

Перша експозиція — «Горизонти надії» — присвячена дружинам і матерям зниклих безвісти, полонених та загиблих захисників. У проєкті взяли участь 30 жінок із різних регіонів України. Серед них — Тетяна Самойленко з Київщини, чий син Роман, військовослужбовець 17-ї окремої танкової бригади, зник безвісти на Донеччині 30 грудня 2022 року. Вона наголошує: такі виставки допомагають не забувати тих, хто віддав найцінніше — життя — заради нас.

Учасниці проєкту сфотографовані в автентичному українському вбранні XIX–XX століть, яке надали приватні колекціонери. Для Людмили Царівської з Києва, дружини зниклого безвісти бійця 32-ї окремої механізованої бригади, це стало способом відчути зв'язок із попередніми поколіннями жінок, які завжди чекали, молилися й оберігали своїх рідних.

Виставку ініціювала громадська організація «Жінки Роду» за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ідея з'явилася на початку 2026 року. У Житомирі співорганізаторкою виступила «Спілка жінок Житомирщини». Її очільниця Лариса Харчук зазначає: важливо, щоб суспільство підтримувало жінок, які втратили чоловіків, і допомагало їм знаходити сили жити далі в пам'ять про рідних.

Друга експозиція — «Повернення додому» — показує світлини військових, які повернулися з російського полону. Фото надав Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. На них — емоції, віра й надія хлопців, які пройшли випробування.

Раніше виставку вже бачили у Києві, Тернополі, Івано-Франківську та Черкасах. Житомир став четвертим містом, далі експозицію планують привезти до Чернівців.

Якщо ви шукаєте спосіб висловити підтримку родинам військових або просто хочете доторкнутися до їхніх історій — завітайте на виставку до 19 серпня. Це можливість побачити, що жінки, які чекають і пам'ятають, — не самотні, а їхній біль і любов варті того, щоб про них говорили.