Чіабата: італійська відповідь багету, яку створив гонщик

Уявіть: Італія, початок 1980-х. Французький багет уже понад століття тримає першість серед хлібів, і це не дає спокою одному амбітному італійцю. Арнальдо Кавалларі, колишній гонщик, повертається до рідного міста Адрія на півночі Італії, де його родина володіє борошномельним заводом. Він вирішує кинути виклик французькій класиці та створити справжній італійський хліб.

Разом із двома пекарями-експертами Кавалларі почав експериментувати. Його ідея була сміливою: використати дуже вологе тісто та додати оливкову олію, щоб воно залишалося еластичним і не рвалося. Після численних спроб із часом вистоювання та рівнем гідратації народився хліб із пружною текстурою та пористою м'якушкою. Назвали його чіабатою, що з італійської перекладається як «капці» — через характерну плескату форму.

Успіх був стрімким. До 1985 року чіабату вже продавали у британській мережі Marks & Spencer, а за десять років бренд Ciabatta Italiana отримав ліцензію на виробництво в 11 країнах світу.

Чим же чіабата відрізняється від багета, окрім форми? Найголовніше — це рівень гідратації тіста: у чіабати він значно вищий. Плюс до складу додають оливкову олію, чого немає у багеті. Текстура теж різна: чіабата має легкий, пухкий м'якуш із великими повітряними порожнинами, тоді як багет — хрустку скоринку та дрібніші пори.

Італійський кулінарний автор Жан Сальвадоре у 1992 році порівняв чіабату зі старим капцем, у якому людина ходить, згорбившись. А сам Кавалларі казав, що його хліб має нагадувати людям про старовинні сорти та «смак старовинного хліба». І схоже, йому це вдалося: чіабата стала улюбленицею у всьому світі.

Тож наступного разу, коли обиратимете хліб до вечері, згадайте цю історію. Можливо, варто спробувати приготувати чіабату вдома? А якщо ні — просто насолодіться шматочком історії, яку створив гонщик із несподіваною пекарською мрією.