Аліменти після розлучення: коли жінка має право на утримання
Ви роками займалися дітьми та господарством, відклавши кар’єру, а після розлучення лишилися без доходу? Пояснюємо, у яких випадках колишній чоловік зобов’язаний платити аліменти і як це працює.
Ситуація, коли жінка після розлучення залишається без роботи чи пенсії, знайома багатьом. Закон не передбачає окремої компенсації за роки, проведені у статусі домогосподарки, але в певних випадках колишня дружина має право вимагати матеріального утримання від чоловіка. Адвокат Руслан Ружицький пояснив ключові нюанси.
Право на аліменти виникає, якщо через виховання дітей, ведення домашнього господарства або догляд за членами сім’ї ви не могли працювати, здобувати освіту чи обійняти відповідну посаду. У такому разі ви можете претендувати на утримання протягом трьох років після розірвання шлюбу. Важливо розуміти: це саме матеріальна підтримка, а не відшкодування за втрачені роки.
Якщо на момент розлучення вам залишалося не більше п’яти років до пенсії, а шлюб тривав щонайменше десять років, право на утримання може зберегтися навіть після досягнення пенсійного віку. Це окреме правило, яке варто мати на увазі.
Сума виплат не є фіксованою. Суд у кожному випадку оцінює матеріальне становище обох сторін: доходи, майно, сімейні обставини та ваші реальні потреби. Тому навіть у схожих ситуаціях рішення можуть відрізнятися.
Наявність власної пенсії чи іншого доходу автоматично не позбавляє вас права на утримання. Це підтвердив Конституційний Суд України у рішенні № 1-р/2024 від 29 жовтня 2024 року. Суд визнав неконституційною норму, яка визначала потребу в допомозі лише через порівняння доходу з прожитковим мінімумом. Тепер суди мають оцінювати реальні доходи, витрати та життєві потреби.
Якщо не хочете судитися, спробуйте домовитися з колишнім чоловіком мирно. Ви можете укласти договір, у якому визначите суму, строки та порядок виплат. Якщо ж порозумітися не вдасться, доведеться звертатися до суду.
Пам’ятайте: аліменти — це не лише про дітей. У деяких випадках ви маєте повне право на утримання для себе. Головне — вчасно звернутися за консультацією та зібрати докази.
