«Золоте древо українства»: як родина Данилишиних з Аргентини зберегла Україну в собі

Що змушує родину за тисячі кілометрів від дому десятиліттями вчити дітей української, співати в хорі й підтримувати Україну? Історія Данилишиних з Аргентини — саме про це.
Цього року почесну відзнаку Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК) «Золоте древо українства» вручили родині Данилишиних — представникам української громади Аргентини, для яких праця задля України триває вже кілька поколінь.
Родину лауреатів на урочистості представляв Юрій Данилишин — голова управи Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентині та віцепрезидент Світового конгресу українців. Його брат Роман Данилишин, директор Школи при УКТ «Просвіта» в Аргентині, долучився до події онлайн. На церемонію зібралися представники Львівської політехніки та МІОК, духовенства, українських громадських організацій, академічної спільноти й студентства.
Проректор Львівської політехніки Ігор Гельжинський відзначив роботу МІОК зі збереження зв'язків між Україною та світовим українством, а родину Данилишиних назвав прикладом багаторічної праці задля збереження української ідентичності за кордоном. Окремо він згадав їхню співпрацю з Політехнікою та активну підтримку України в умовах війни.
Історію родини гостям розповіли у спеціально підготовленому фільмі. Її відлік ведуть від Михайла Данилишина, який 1927 року прибув до Аргентини й невдовзі став активним учасником українського громадського життя. Справу продовжили наступні покоління — зокрема Юрій та Роман. У фільмі показали, як упродовж десятиліть родина була пов'язана з «Просвітою», українською школою, збереженням мови й історичної пам'яті та підтримкою України.
Директорка МІОК Ірина Ключковська у нагородній промові говорила про Данилишиних як про живе свідчення тяглості української пам'яті й відповідальності перед наступними поколіннями. Вона звернула увагу на особливість української громади Аргентини, яка десятиліттями зберігала себе без постійного поповнення новими хвилями еміграції. Юрій Данилишин у відповідь говорив передусім про родинну пам'ять і про Україну, яка залишалася частиною життя його сім'ї навіть за тисячі кілометрів від неї.
Окремою частиною програми стали відеопривітання від посла України в Аргентинській Республіці Юрія Клименка, посла Аргентинської Республіки в Україні Елени Летісії Мікусінскі, президента СКУ Павла Ґрода та почесного консула України в Монреалі, президента громадської організації «Україна-2050» Евгена Чолія. Для гостей виступали Народна хорова капела студентів «Гаудеамус» під орудою головного диригента Романа Мачишина та струнний квартет Народного камерного оркестру «Поліфонія» під керівництвом головного диригента Романа Кресленка.
«Золоте древо українства» — почесна відзнака, започаткована МІОК для українських діаспорних родин, які протягом поколінь зберігали й розвивали українські традиції та цінності за межами України, підтримували зв'язок із Батьківщиною та працювали задля її розвитку. Концепція відзнаки побудована навколо образу дерева: коріння символізує зв'язок з Україною, стовбур — тяглість родинної традиції, а гілки — її розвиток у різних країнах світу. Автор художнього оформлення — Юрій Крукевич, відомий український дизайнер, автор промоційного логотипа Львова та візуальних рішень для низки державних і культурних установ. Модерував церемонію заступник директора МІОК Андрій Яців.
Першими лауреатами «Золотого древа українства» у 2025 році стала родина Винницьких.
Якщо у вашій родині є своя історія збереження українського — мова, пісня, школа, пам'ять про коріння, — вона теж варта того, щоб її записати й передати далі.
Читайте також
Ще в розділі «Стосунки»
- Подавлена атмосфера в Динамо: Кабаєв розповів, як команда переживає критику
- Відмова у стосунках призвела до підпалу: що варто знати
- Мата Харі: як танцівниця стала легендою шпигунства
- Як редакції безплатно перевірити рівень вигорання команди
- Життя без електрики: як жінка з донькою тримає полонину біля Говерли







