I
InfoWomanЖінка, родина, кар'єра
Знайти

Чому важливо пам’ятати Оленівку: поради для небайдужих

·401 слівредакція
Дім і побут

29 липня — четверті роковини теракту в Оленівській колонії. У Львові відбулися пам’ятні заходи, які нагадали про біль втрат і важливість не мовчати. Як долучитися до вшанування та підтримати родини полонених — читайте в матеріалі.

Чи замислювалися ви, що ваша присутність на пам’ятному заході може стати підтримкою для тих, хто чекає на звістку з полону? У Львові, 29 липня, на площі біля Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору» зібралися містяни, родини військовополонених та колишні захисники, щоб вшанувати загиблих унаслідок теракту в Оленівці.

Якщо ви хочете долучитися до таких подій, ось кілька простих кроків:

1. **Відвідайте реквієм або панахиду.** У Львові захід розпочався о 18:00 біля музею: спочатку відбулася панахида, потім — пам’ятні виступи. Учасники пройшли до барака №2, де запалили свічки та помолилися.

2. **Приходьте з плакатами або лампадками.** О 20:00 на площі перед пам’ятником Тарасу Шевченку львів’яни виставили портрети полеглих воїнів, запалили вогники та тримали плакати. Така візуальна підтримка привертає увагу до проблеми.

3. **Поширюйте інформацію.** Як каже голова ГО «Пам’ятай про Україну» Ірина Новосядло, син якої провів чотири місяці в полоні та був звільнений у вересні 2022 року: «Ми маємо нагадувати усім про те, що відбувалося в Оленівці. І, зрештою, що робить Росія щодо наших військовополонених». Її слова підтверджують: мовчання не допомагає.

4. **Слухайте історії родин.** На заході була Євгенія, чий чоловік перебував у 200-му бараку під час теракту та був поранений. Вона чекає на зв’язок із 2022 року: «Такі заходи пам’яті надзвичайно важливі, тому що наш голос і так занадто тихий — нас не чують. Нас мають почути не тільки в нашій країні, а й далеко за її межами». Її заклик — домагатися репатріації важкопоранених згідно з Женевською конвенцією.

Навіть якщо ви не можете бути фізично присутніми, просто поділіться цією новиною з друзями. Пам’ять про загиблих і підтримка тих, хто чекає, — це справа кожного з нас.

Читайте також