15 українців вирвалися з окупації: як повертають людей і що робити, якщо ви чекаєте на рідних
З тимчасово окупованих територій України вдалося повернути 15 людей. Серед них — 96-річна жінка з Херсонщини та 74-річний чоловік із Каховки, який роками не наважувався виїхати.
Чи знаєте ви, що робити, якщо ваші близькі залишилися за лінією фронту й не можуть вибратися самі? Історія, яку оприлюднив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, показує: навіть найскладніші випадки іноді завершуються щасливо.
Найстаршій із тих, хто повернувся, — 96 років. Жінка виїхала з тимчасово окупованого села Залізний Порт на Херсонщині разом із дочкою та зятем. За словами омбудсмена, навколо були обстріли, перебої з електрикою та нестача продуктів, а сама жінка потребувала постійної допомоги. Її зять пересувався з апаратом Ілізарова, тож самотужки подолати цей шлях родина не могла. «Тут на них чекав онук. Тепер ця довга й важка дорога позаду. Родина — у безпеці, а він нарешті поруч зі своїми рідними та може про них піклуватися», — розповів Лубінець.
Ще один випадок — 74-річний чоловік із тимчасово окупованої Каховки. Він роками залишався на окупованій території, бо боявся, що його виїзд зашкодить синові, який перебував у російській неволі. Вирішив виїхати лише у 2025 році, після визволення сина. На той момент його здоров'я різко погіршилося: чоловік переніс важкий інсульт, має частковий правосторонній параліч та запалення нижньощелепної залози. Зараз він під наглядом лікарів, йому допомагають відновити документи та стабілізувати стан, а попереду — зустріч із рідними, на яку він чекав роками.
Окрема складність для багатьох, хто повертається, — документи. Частина людей не має їх, бо папери було втрачено або вони вже протерміновані.
Що варто зробити, якщо ви чекаєте на близьких з окупованої території:
— зафіксуйте всі відомі дані про людину: повне ім'я, дату народження, останнє місце перебування, стан здоров'я та потреби в догляді; — зверніться до уповноваженого з прав людини або до профільних організацій, які займаються поверненням людей, і опишіть ситуацію якомога детальніше; — заздалегідь продумайте, де рідні житимуть після повернення і хто їх зустріне; — якщо документів немає або вони протерміновані, не відкладайте питання їх відновлення — це допоможе швидше отримати медичну та соціальну допомогу.
Коротко: 15 людей уже вдома, і кожна така історія нагадує — шлях додому буває довгим, але не безнадійним. Головне — не мовчати про потреби рідних і шукати тих, хто може допомогти з поверненням.
